Глава 18

«Істина хороша і правда не погана»

Вони розташувалися на покривалі неподалік струмка. Стьопка розвішала свій одяг на гілці молодого деревця, замотавшись у рушник. Мітя залишився у штанах, адже на Полянці було тепло. Поспіхом перекусили тим, що Лукерія зібрала.

Водяник попросив дозволу ще «поспілкуватися» з водою, дуже дивною вона була для нього. Степанія спостерігала за ним з усмішкою повної ніжності, відчуваючи, як поряд з коханим на серці стає легше. Хай би ще кілька хвилин нічого не відбувалося! Нехай це ще не стабільне щастя, але перепочинок, теж добре.

Мітя був гарний особливою, неповторною красою. І хоч риси його обличчя були тонкі, ніжні, чоловічої сили в ньому було з лишком. Вона була у всьому: в погляді, у мові, у міцних руках, вчинках, і, навіть у мудрому серці. Ще б не ревнощі, ціни б йому не було!

Але ревнощі Стьопка розуміла… Сама не винесла б поруч із ним іншої жінки! Не змогла б ділити! Пішла б краще геть! Страждала б від кохання на самоті, але не повернулася б! Ні, нізащо!

-Про що думаєш, Панні? - Мітя, помітивши її пильний погляд, відірвався від води і присів поруч на покривалі, зарившись лобом у руді кучері, - У тебе такий погляд!

-Який?

-Не добрий, - хмикнув він, - наче злишся на мене.

-Ні, що ти! За що мені злитися? - Стьопка присунулася ближче і потерлась носом об його груди, шукаючи чоловічого тепла, - Скучила дуже...

-І я…

-Думу важку думаю: як вам неприємно мене ділити, - зітхнула, - не хотіла б я опинитися у такому становищі, не змогла б, не стерпіла…

-Відкрию тобі таємницю, яка не таємниця, - Мітя цмокнув її у лоб і ліг на спину, вмостивши її голову собі під пахву, - насправді, ніхто з нас ділитися не має наміру. Усі чекають благополучного результату.

-Що виберу одного?

-Так.

-Я і виберу! Якщо буде нагода… У чому не певна... Боги, вони такі жорстокі, Міть, такі жорстокі…

-Ти щось дізналася?

-Дізналася, а ти?

-І я теж маю, що розповісти. Але почни ти, дуже хочеться твій голосок послухати… Я б краще поцілував тебе, замість розмови, проте, боюся до весілля на Поляні тебе торкатися, не стримаюсь, а тут не місце… - усміхнувся, міцніше притиснувши до себе.

Степанія розповіла йому повільно та докладно про все, що трапилося за цей тиждень, лише про викрадення промовчавши, вирішивши це залишити на останок. І про розмову з Лелею розповіла, та про те, як одним вічком підглядала за весіллям Першої.

-Тому я почала ще більше боятися весілля, Міть. Як би у нас чогось подібного не трапилося.

-Я теж бачив їхнє весілля, - сказав Мітя, дивлячись у небо.

-Як?

-У дідових спогадах.

-Прикольно... А що бачив?

-Багато чого бачив, з чого почати?

-Розкажи, що було після? - Стьопка вмостила зручніше, готуючись до довгої розповіді, - Боги таки змусили Ніадару жити з усіма? Без любові?

-Пам'ятаєш, ти розповідала про нумерологію? Про те, чому наречених сім, що щаслива сімка не випадкове число?

-Пам'ятаю, це мені Явдошка казала.

-Так ось, через відмову Ніди від трьох стіхійників, боги змушені були зробити рокіровку.

-Прямо-таки змушені?!

-Так, послухай. Перша призначалася в подружжя одному з богів! Числобог вирахував, що таку ношу людська жінка не подужає і в чоловіки їй потрібен міцний супутник! Не хтось, а – бог! І уяви, дівчина, яка обрала камінь долі Домовитки виявляється вже закоханою! Підстава…

-Погано рахував, у стовпчик, мабуть, - посміхнулась жінка.

-Він же й камінь зачарував, щоб його обрала потрібна дівчина! Все вирахував і, раптом, такий сюрприз!

-І боги помиляються, нічого дивного.

-Але, коли волхв, батько Ніди та Мари прийшов просити не розлучати дочку з коханим, Числобог пішов на поступки. Що, звичайно, виглядає дивно, тому що добряком його не назвеш.

-Гадаєш, нього була своя ціль?

-Я думаю, Числобог передбачав, або, навіть, спланував, що на місце зустрічі прийдуть усі брати! Тобто, це мій дід так думав.

-Тому що замінити одного бога під силу лише чотирьом стихійникам? - здогадалася Степанія.

-Так.

-Виходить, Числобог не через поганий характер на весіллі зробив заміну одного до двох? А задля врівноваження сил?

-Знову, так!

-Все одно! Це - жорстоко! Ніадара жива людина! Як жити, лягати в ліжко з тими, кого навіть не знаєш?!

-Я так зрозумів, що після обряду із цим проблем не виникало.

-В сенсі?

-Після обряду прийшли почуття і пристрасть прийшла.