Пані відьма отримує спадок

Глава 7.2

Владислава

 

— Навіть не підходь до мене, — пророкотав Фелікс, коли я увійшла в будинок, несучи дрова.

— Та поки і не планувала, — пробурмотіла я, на мить насолоджуючись тим, як покращало усередині після першого етапу прибирання, і рушила викладати дрова до каміна.

Скоса поглянула на кота, який сидів на хиткому стільці біля заваленого речами стола, і повернулася до справи.

Фелікс не витримав першим.

— От значить, як визнавати, що ти відьма, так ні! А як про це оголосити інквізиторам — так ти перша!

— А що я ще їм мала сказати? — поцікавилася я, наливаючи воду у казан. — Вони б почали вимагати зустрічі з Естарою… а це неможливо.

Я скоса поглянула на фамільяра, який невдоволено блимав жовтими очима.

Заклала деревину у камін і безтурботно поцікавилася:

— З вогнем допоможеш?

— Ти ж відьма — сама і розбирайся! — пирхнув Фелікс, вмощуючись на стільці.

Отак значить?! Ну добре!

Покусавши губи, я встала і рушила у бік спальні. Кинула зацікавлений погляд на двері ліворуч, та лізти в ще одну брудну кімнату не стала. Моїй нервовій системі вистачило і того бруду, що був в спальні. Та поки не він мене цікавив, хай поки лежить там, де лежить.

Відкривши скриню, дістала свій телефон. Розблокувала, про всяк випадок перевірила зв’язок, якого ж, звісно, що не було, і вимкнула непотрібну тут річ.

— Кредит я за тебе виплатила, — пробурмотіла я, оглядаючись, — а значить, можу робити все, що хочу. Адже так?

З цими словами я нарешті побачила на підвіконні те, що мало мені допомогти. Погнуту потемнілу брошку. Як я до неї діставалася, залишиться моїм особистим секретом. Та все ж, озброївшись гострою частиною застібки, я зітхнула і почала відколупувати лінзу з однієї з камер.

Не хочеш мені допомагати, котику? Добре. Я тобі ще це пригадаю. Відьма я чи не відьма, не має значення. Зараз має значення, що я зла голодна жінка.

Перша спроба, як завжди, вийшла не дуже. Скло, яке я відколупувала з камери, відстрілило кудись убік і загубилося серед бруду.

— Тьфу ти! — видихнула я і почала колупати другу камеру.

Упевненості у тому, що це спрацює, у мене було нуль цілих і нуль десятих, та я хоча б спробую. Сподіваюся, що я зараз не просто захисне скло відколупую, а хоча б лінзу.

Телефон стало в мить шкода, а потім і другий кругляшок піддався і випав мені на долоню.

Разом із ним я і рушила на вулицю. Зібрала купку сухої трави, підклала під неї суху на вигляд гілку, і сіла просто на землю, затиснувши скельце між пальцями. Впіймала сонячний промінчик, спрямувала його на купку сміття перед собою, і підперла долонею щоку.

Від думок про те, чим я вбіса займаюся, намагалася відмахуватися.

Бо ну а що мені ще лишалося робити?

Якийсь час сиділа у такій позі, скривляючись кожного разу, як шлунок спазмом нагадував про себе. Та поки я не була готова визнавати, що моя ідея не спрацює.

— І що ти тут робиш? — голос Фелікса пролунав з-за спини, коли в мене вже навіть рука те скельце тримати втомилася.

— Намагаюся вижити у дикому і непривітному середовищі, — відгукнулася я, не озираючись. — Та судячи з усього, до нього я була мало підготована. Одного тільки знання фізики для виживання виявляється замало.

— Ти дурна чи як? — тупо перепитав Фелікс, обходячи мене по колу і зупиняючись з іншого боку від мого імпровізованого вогнища, яке так і не загорілося. — Вертайся в будинок, я розпалив тобі камін.

Я стрималася від того, щоб різко підірватися на ноги.

— І чого це ти так різко подобрішав? — уточнила я, все ще сподіваючись, що зараз на сухій траві з’явиться тонесенький струмінь диму. Та той навіть і не збирався народжуватися.

— Бо це востаннє, — фамільяр скоса поглянув на гілку, яка стирчала з-під трави. — Наступного разу сама будеш це робити. Вставай вже.

Визнавати програш не хотілося. Хотілося довести цьому хвостатому, що я в цілому здатна вижити і без усіх цих фокусів. Та поки не виходило, а шлунок стягнуло черговим спазмом.

— Ну і добре, — пробурмотіла я, підіймаючись з землі.

Програла. Але з іншого боку хоча б поїм.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше