4

Ось ми сьогодні зустрілися. Це було так несподівано і дійсно випадково. Не знаю, чи впізнала вона мене. Та ні. Ну, не могла не впізнати? Хоч я був вже одягнений по зимовому. До речі вона теж.

Я побачив її та відразу. І чомусь став дивитися в інший бік. От чому я лякаюся на неї дивитися? Я ж нічого такого поганого не думаю та не хочу від неї. Мені просто цікава вона, як людина. Хочеться спитати, які книжки вона читає. Які фільми дивитися. Яку музику вона любить. Це просто цікавість однієї людини до іншої. Мені так здається. От справді чому так?

Є жінки такі - що ти на них тільки раз подивився і тобі вже чогось від них хочеться. Як від жінки. А є просто цікавість. Хочеться узнати, що там в душі. Бо дуже часто буває саме так, що за зовнішнім виглядом ховається гарна та щира людина. Просто зазвичай такі люди не поспішають відкриватися перед першим ліпшим і я її добре розумію.

А. Про зустріч. Вона йшла разом з дитиною. Хлопчик років вісім чи десять. Не знаю. Бо на хлопчика я не дивився. Помітив її. Якось відразу впізнав, хоч ніколи її такою не бачив. У пальті та шапці. Така вона була дуже вишукана та елегантна. В неї є смак. Зазвичай звик бачити її у джинсах та кросівках. А тут. Наче справжня леді. І можливо так і є.

Я подивився. Лише один погляд зробив і відразу відвернувся. І здається досить демонстративно удавши, що вона мене зовсім не цікавить. Ну, якось незручно роздивлятися людину. Хоч і дуже цього хотілося.

Взагалі був би звісно дуже радий з неї поспілкуватися. Я думаю, що пані М досить цікава та розумна людина. Не пуста. Там, за душею, впевнений обов'язково щось є. І я бачив, як вона піклується про свою дитину. Така вона чудова мама! Дуже турботлива! І це відразу помітно.

Може якось буде такий випадок, що ми все одно зустрінемось та поспілкуємося. Не хочу щось роботи навмисно. Щось мені підказує, що треба лише зачекати. А ні, так ні. Що ж тут поробиш? Та я завжди пам'ятаю один випадок, якій стався особисто зі мною. Це було дуже давно та це гарний приклад того, що як чогось щиро бажаєш, то це обов'язково станеться.
Постійно мимо мого двору ходила дівчина. Вона мені дуже подобалася. І в нас з нею були до речі спільні знайомі та якось не спадала на думку, щоб когось просити про знайомство. Вона ходила не сама. А в якійсь компанії. Я дивився та думав, що було б добре з нею познайомитися. І так тривало десь з пів року. А потім одного осіннього дня до мене у двері подзвонила моя стара подруга, а поруч з нею стояла та сама дівчина про, яку я пів року мріяв. 
Отож, якщо чогось бажати, то, мабуть, воно обов'язково відбувається. Мені так здається. 
Тому хочу, щоб з пані М ми обов'язково познайомилися та стали хай не коханцями, а просто гарними знайомими. Мені хочеться спочатку впізнати людину, провести з нею багато часу, перш ніж роботи якісь там висновки. Бо, як швидко все стається, то це не завжди добре закінчується