Розділ 12.

- Андрію, ми точно його не минули? – ще міцніше притиснулась до нього дівчина. Хлопець відчував, як тремтить її тіло, але не знав, що відповісти.

- Пропоную повернутися назад, - промовив хлопець різко розвертаючи корпус в протилежну сторону і натикаючись на якусь постать.

- Заблукали? – прохрипів грубий моторошний голос і Андрій з Христиною почали голосно кричати. Вони не могли розгледіти обличчя в темряві, але спинним мозком відчували, що це якась нечисть.

Дівчина закрила очі і почала голосно промовляти «Отче наш». Хлопець інстинктивно почав хреститися. Все це виглядало, як у фільмі жаху і тільки диво могло їх врятувати.  

Коли вона закінчила молитву і розплющила очі цієї істоти вже не було.

- Побігли! - Крикнув Андрій, тягнучи за собою Христину.

- До діда? - Запитала  дівчина, не відстаючи від нього.

- До діда! – Все швидше перебираючи ногами, промовив Андрій.

Добре, що хоч поворот на дідову вулицю залишився на місці. Далі вони йшли так швидко, що крім свого важкого дихання не чули нічого.

Опинившись біля знайомого будинку вони полегшено видихнули і кинулись всередину.

- Дід Лукаш! – крикнула дівчина відчинивши вхідні двері, які були не замкнені.

За мить, старий знову стояв перед ними, уважно розглядаючи своїх гостей.

- Що знову? – невдоволено кинув дід Лукаш не відводячи від них погляду.

- Можна, ми переночуємо у вас? – запитала перелякана дівчина, благальним тоном.

Старий на мить розгубився, але пустив гостей всередину.

- Невже Ніна вас вигнала? – здивовано запитав дідусь, уважно роздивляючись цю перелякану парочку.

- Все набагато гірше, - почала розповідати дівчина озираючись навколо, ніби їхню розмову хтось міг підслуховувати. – Ми не знайшли її будинок. Він наче зник з тієї вулиці, а за нами слідкувала якась істота, - її обличчя все ще сковував жах.

- О, Господи! – перехрестився старий. – Ходімо, я відведу вас нагору, - промовив він направившись до сходів.

Він провів їх в одну з кімнат поспіхом вмикаючи світло.

Схоже, це спальня. Простора і затишна з великим двоспальним ліжком і двома тумбочками по боках. Навпроти висока коричнева шафа, а поруч невеликий дубовий стіл.  На персикових стінах висить декілька картин із зображенням коней. Вікно повністю завішане темними шторами.

- Тут одне двоспальне ліжко, в кімнаті навпроти є диван. Розбирайтеся самі де будете спати, - коротко промовив він. – А те, що до мене назад прийшли це добре.

- Ви знаєте, що то за істота? – підозріло запитав Андрій все ще залишаючись в дверях кімнати.

- Швидше за все, на вас напав блуд, - спокійно промовив дід пройшовши всередину. – Знаю, що ви не вірите в привидів і все таке, тому я не хочу зайвий раз навіювати на вас паніку.

- Я вірю, - відповіла дівчина, уважно вслухаючись в кожне дідове слово. – Мені бабуся в дитинстві розповідала щось подібне, - поволі почала вона.

- Ви потрапили у його пастку, - далі продовжив дід. – Блуд часто переслідує подорожніх, змушує їх блукати, затьмарює розум, насилаючи оманливі видіння. Він може перевтілюватися в жінку чи чоловіка, або в якусь живність, щоб привернути увагу. Може покликати голосом, але його не треба боятися. Варто лише прочитати молитву, як він відступає. Якщо вам вдалося втекти від нього, то ви справжні щасливчики. Найчастіше, блуд водить до тих пір, поки не зведе зі світу, або не заведе в пастку.

Цього разу і Андрій стояв мов вкопаний і уважно слухав дідову розповідь. Так, він не вірив в привидів, але саме сьогодні, він на власні очі бачив якусь нечисть і від цього хлопцеві було не по собі.

- Але ви, молодці, - зауважив дідусь. – Ви сильніші ніж гадаєте, - він ще раз уважно подивився на гостей. – На добраніч, - побажав наостанок і спустився вниз.

- Що він хотів цим сказати? – запитав Андрій сідаючи на м’яке ліжко.

- Не маю поняття, - відповіла дівчина опускаючись поруч. – Знаєш, ти мабуть правий. Ще один день в цьому селі, і я поїду прямо в психлікарню. Завтра ж відправляємось до Львова, - промовила вона відкинувшись поперек ліжка.

- Не маю нічого проти, - відповів хлопець, завалюючись поруч.

Занурившись кожен в свої роздуми, вони провалились в глибокий сон.