Розділ 41

Глава 41. Сміх, розмови та повернення додому

Після того, як перша хвиля шоку минула, бальна зала знову наповнилася веселим гомоном і звуками музики. Ельфи з великим зацікавленням обговорювали київські звичаї, а король Таерон і королева Міріель ще довго перепрошували за свою надто квапливу пропозицію.

— Ви вже пробачте старого короля, — усміхаючись у сиву бороду, промовив Таерон, піднімаючи кришталевий кубок. — У нашому світі шлюб між тими, хто разом захищав Древо Життя — це давня традиція. Але я бачу, що у вашому світі все влаштовано інакше.

— У нашому світі для цього потрібно як мінімум довгий час ходити на побачення, каву разом пити та познайомитися з батьками! — жартома пояснила Наташа, за що отримала від Оксани легкий штовханець ліктем у бік.

— Та й взагалі, — додала Оксана, вже спокійно посміхаючись і дивлячись на Ліану. — Ми з Ліаною перш за все посестри та найкращі подруги. Наш зв'язок і так міцніший за будь-які офіційні союзи.

— Саме так! — радісно підхопила принцеса, міцніше обіймаючи Оксану за руку. — Головне, що ми можемо бачитися коли завгодно!

Бал тривав до самого світанку. Коли над золотими вежами Ізумрудного палацу зійшло перше чарівне сонце, дівчатам настав час повертатися. Попереду був звичайний київський понеділок: Наташу чекала зміна в лікарні, а Оксану — квартальний звіт у компанії.

Аелісс та Ліана провели їх до альтанки біля Древа Судеб. Оксана підняла ладонь, і Печать відгукнулася м'яким, звичним сяйвом. Повітря розійшлося срібними хвилями, відкриваючи знайомий вид на київську квартиру.

— До наступних вихідних? — запитала Ліана, махаючи рукою.

— До наступних вихідних, — відповіла Оксана, ступаючи крізь портал разом із Наташею. — Приготуйся, наступного разу ми поїдемо дивитися на нічний Київ із висоти колеса огляду!

Сяюче коло з тихим шелестом закрилося. Оксана опинилася у своїй вітальні, де тихо цокав настінний годинник. Попереду чекали звичайні справи, але на душі було тепло та спокійно. Два світи були в безпеці, а попереду їх чекало ще безліч спільних історій.