Розділ 33

Залізничні пригоди та київський трамвай

Ранок наступного дня для принцеси Ліани розпочався з непохитної рішучості. За сніданком вона урочисто поставила чашку з кавою на стіл і подивилася на Оксану та Наташу найповажнішим виглядом, на який тільки була здатна:

— Оксана, Наташо! Ми вчора бачили ці залізні машини, які їздять по коліях! Я більше не можу чекати. Сьогодні я хочу покататися на трамваї і на справжньому потязі!

Наташа засміялася, переглянувшись з Оксаною:

— Ну, якщо принцеса Еларії вимагає рейковий транспорт, хіба ми можемо відмовити?

Першим ділом дівчата вирушили на Пуща-Водицький трамвайний маршрут. Коли старенький чеський трамвай плавно рушив з зупинки, Ліана прилипла лобом до скла. Її очі засяяли від справжнього дитячого захоплення: трамвай впевнено заїхав у глибокий зелений лісовий тунель, де гілки дерев перепліталися просто над дахом вагона.

— Це ж справжня магія! — вигукнула Ліана, коли колеса заскрипіли на повороті. — Залізна карета, що біжить по рейках прямо крізь ліс без жодного коня!

Аелісс, яка спочатку насторожено трималася за поручень, теж посміхнулася, спостерігаючи, як сонячні промені пробиваються крізь листя і лягають мереживом на підлогу вагона.

Після трамвайної прогулянки Наташа повела компанію на Центральний залізничний вокзал. Коли вони вийшли на перон, а поруч із гучним шипінням і гулом зупинився величезний пасажирський потяг, Ліана аж крок назад зробила від несподіванки.

— Оце так велетень... — прошепотіла вона з повагою. — Він схожий на сталевого дракона!

Оксана купила квитки на приміську електричку, і вони проїхали кілька зупинок уздовж Дніпра. Ліана всю дорогу дивилася у вікно на річку, мости та панораму міста, міцно стискаючи в руці свій паперовий квиток як найцінніший сувенір.

— Знаєш, Оксана, — мовила Ліана, коли вони вийшли на станції і дивилися, як потяг рушає далі. — У вашому світі немає магічних заклинань, але ваші залізні машини та ці рейки — це ваша власна, людська магія. Вона дивовижна!