Пам'ять у попелі

Епілог

Я збирала ці історії —
уламки голосів, що затихли в попелі.

Вони — моє дзеркало, моє минуле і моє майбутнє.

Навіть у тиші, навіть у порожнечі,
живе пам’ять.

Пам’ять — це не просто слово.
Це дихання часу, що не згасає.

І поки я тримаю попіл у руках —
значить, ще є світло.

Світло, яке одного дня розпалить вогонь життя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше