Пам'ять Роду. ( для наступних поколінь).
Ніч що об'єднує.
Тиха ніч настала, зорі запалали,
Між світами стежку місяць освітив.
Йдуть до нас як тіні предки на гостини,
Бо відкриті брами між обох світів.
Мудрий Велес з Наві двері розкриває,
Щоб хоч раз на рік, об'єднався Рід.
За стола сідаєм, предків всіх згадаєм,
Аби пам'ять й шана глибше проросли.
Хліб і мед духмяні на столі лишаєм,
Щоб Рід пригостити, чемно їх зустріть.
Вітер шепче давнє, ніби заклинання,
" Пам'ятай хто ти, та шануй свій Рід".
Зорі сиплють з неба,світлим зорепадом,
Наче сльози щастя, світять до землі.
Світлі душі предків в Яві розійшлися,
Велесовим часом мудрість принесли.
Під ведмежим знаком, крізь тумани часу,
Водить Велес душі з Наві і у Явь.
І хто свічку в домі, з шаною запалить,
Рід до того прийде, бо побачить шлях.
Нічний вітер носить, предків спів глибокий,
Там де дуб стоїть, старий, віковий.
Той що тут зростає і баланс тримає,
Пам'ятає голос тисяч поколінь .
У цю ніч єднання, тиша оживає,
Мудрість світом лине,кожному своя.
Предки скажуть тихо " В світі все минає,
Тільки вчинки й пам'ять,вічні, пам'ятай,"
Свічка хай палає, все лихе згорає,
Ну а те що варте, знову оживе.
Рід що пам'ятають,з попелу повстане,
І вогонь підтримки поведе тебе.
Цілу ніч до ранку, в тишу прислухайтесь ,
Зможете почути, що підкаже Рід.
А під самий ранок, як зоря настане ,
Велес предкам скаже, час додому йти.
Відредаговано: 22.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
