Розділ 4

- Sexbomb, sexbomb, aha, you're my sexbomb (sexbomb), You can give it to me when I need to come along, - натхненно наспівувала Катя, розсікаючи тишу порожнього офісу. Руки були зайняті коробкою з тортом, але стегна… Стегна виплясували на всі 100, спокусливо похитуючись зі сторони в сторону, наче вона й була тією самою героїнею для Тома Джонса. Може хтось і чув її сильний спів, але дівчина не думала про це – настрій був чудовий, а навушники у вухах відділяли від буденної реальності. Сьогодні, на відміну від вчорашнього дня, вона почувалася просто шикарно – біль відступив, а сили, накопичені за час довгого сну, аж перли зсередини!

Завалившись додому, Катя одразу ж пішла до своєї кімнати спати, але, не звикла до такої розкоші, прокинулася посеред ночі. Не придумавши нічого кращого, взялася готувати босові медовий тортик – треба ж було хоч якось віддячити йому за турботу! Та й кращого часу для цієї справи не придумаєш – братики б засікли, і генеральному б добре якщо куций шматочок дістався. А тут, Катя розщедрилася, й майже половину відрізала. Ну добре-добре – хотіла ще Альбінку пригостити. Дивлячись на неї, у помічниці генерального тільки бажання нагодувати й виникало. Тим паче, що після того недолугого відбору дівчатка здружилися. Як Катя і думала, білявка зайняла її місце, і в Ангеліни тепер не було жодних претензій до стрункої підлеглої. Щоправда, дружбу доводилося приховувати – все ж у главбухші були свої рахунки з пампушкою.

Швидко сховавши смаколик у холодильник, Катя взялася доробляти вчорашні справи – їх накопичилося чимало. На щастя, сил було стільки, що хоч греблю гати. Вперше поглянула на годинник дівчина вже після того, як перевірила тендерну документацію та завершила звіт. Та й то лише через те, що в неї закінчилася друга чашка чаю. Стрілки показували 11, у графіку боса не було жодних позаофісних зустрічей, а він сам невідомо де вештався. Зазвичай чоловік вже о 9 сидів за столом чи проводив якусь відеоконференцію з постачальниками – що ж сталося цього разу?

Варто було тільки потягнутися за телефоном, як двері приймальні відкрилися, і всередину влетів незадоволений Олег Юрійович.

- Що з того, що я вам вчора сказав, було незрозуміло?! Якщо сьогодні магазини отримають партію бракованих каблучок – ви особисто збиратимете їх! А вартість тих, що продадуть – компенсуєте зі своєї зарплатні! – кричав він у слухавку. Хотів вже пробігти повз Катю, але раптом зупинився, м’яко кивнув, і пішов до свого кабінету. Дівчина навіть не дивувалася – це лише на перший погляд, могло здатися, що її начальник – тюхтій. Але це стосувалося лише тих питань, які генеральний вважав неважливими для справи. Ось відбір помічниці був не надто серйозною справою, тому й вийшов такий хаос.

Поки з кабінету лунали крики, Катя похапцем увімкнула кавоварку, дістала улюблену чашку боса й відрізала шматочок тортика. Часу, поки робилася кава, саме вистачило для того, щоб жахливий дракон всередині начальника трошки заспокоївся.

Професійно взявши тацю з конячою дозою заспокійливого, Катя увійшла в лігво персонального монстра «ГолдЮлі».

- Ну бо-о-о-ос! – на одному видиху незадоволено просопіла Катя.

- Що?! – обурливо подивився на неї Олег Юрійович, відставляючи пузатий келих з-під коньяку. Причому реально коньяку – бренді він на дух не переносив. Відкрита пляшка з напоєм стояла поруч, натякаючи, що це ще не кінець. Гримнув на дівчину, й скривився, притиснувши пальці до очей.

- Вже – нічого, - крутнула різко стегнами, розвертаючись. Високий хвіст грайливо злетів, ледь не вдаривши головного по обличчю. Що сказати – волосся було таке ж нахабне й безстрашне, як і хазяйка.

Гуркіт почувся за спиною, й тихе, аж занадто спокійне сичання:

- Катю, твою ж мать!

- То не я! – про всяк випадок вибігла вона до приймальні, гучно грюкнувши дверима.

- Катаріно! – пролунало так, наче й не відділяли їх масивні двері. Судячи зі звуку – щось в них таки врізалося з того боку. Катя вперше бачила боса таким і не знала, як реагувати – зараз він був схожий на розлюченого звіра, який готовий був сцапати будь-кого. В тому числі й апетитну дупку помічниці, яка сама напросилася на неприємності.

Дівчина сіла за стіл, подумки підраховуючи, що зараз безпечніше – слухняно сидіти на робочому місці чи навпаки зникнути з очей і не дратувати? Бос здивував – минуло кілька хвилин, і він вийшов з кабінету. Виглядав не надто спокійним, але, однозначно, стриманішим, ніж раніше. Зміряв її втомленим поглядом і наказав:

- Виклич прибиральницю – килим треба відправити до хімчистки.

-То, може, краще клінінгову компанію?... – обережно запропонувала, але Олег хитнув головою, і одразу ж скривився.

- Катю, проста зроби так, як я сказав. Сьогодні не в настрої сперечатися. А та пляма на килимі мене бісить.

- Добре, босе, - слухняно кивнула помічниця, і набрала прибиральницю. Тим часом чоловік всівся на світлий диван для відвідувачів і прикрив очі. Виглядав він просто жахливо – і куди тільки подівся вчорашній турботливий веселун?

Коли генеральний просить щось зробити, отже треба це зробити мега оперативно. Саме тому ціла бригада прибиральників вже через кілька хвилин заповнила кабінет начальника. Щоразу, як хтось щось казав, клацав дверима чи вмикав пилотяг, шеф сіпався, а його пальці стискалися все міцніше. Вже й кісточки побіліли, а він все не міг розслабитися. Нарешті, коли в кабінеті лишилася лише одна жіночка, котра старанно вимивала підлогу під килимом, Катя причинила двері, сіла поруч з Олегом і тихо запитала: