Частина 7

Я вийшла від прокурора Парса у піднесному настрої. Сіла у своє крісло і дивилася у стелю. Довго дивилась та думала. А чи все я роблю вірно? 
Я уклала угоду з Давидом. Через яку я можу втратити свою професію. Яку я виборола своїми силами. За яку я готова  піти на все, а ще я готова піти на все, щоб знайти вбивцю своєї сестри. Так, це вартує багато чого. Але справжній вбивця не повинен розгулювати на волі та думати, що йому просто все зійшло з рук. Я цього йому не дозволю. І Денис прилетить та зізнається чого це моя сестра літала до нього. І я впевнена, що те що вона літала до нього це лише абзац цілої книги. І хто я  така, щоб не прочитати її до кінця?
У двері постукали.
— заходь, — сказала я не відриваючи своєї голови від стелі. У кабінет зайшов мій асистент Гнат.
— прокурорко, головний прокурор викликає вас до себе, — я відірвала голову від стелі та промовила.
— знову? — у відповідь отримала лише кивок. - ці двоє вже у нього?
— я не знаю, прокурорко. 
— зараз буду. Ти можеш іти. — Гнат вийшов, а я стала думати навіщо я знову знадобилася прокурору? Можливо, він дізнався про угоду? Ні, він не дізнався. Єдине, що я маю зробити, так це піти та дізнатися у самого прокурурора, якщо буду думати та гадати, то він сам прийде і скрутить мені шию, щоб я там не зробила чи винна я чи ні. 
Зайшовши в кабінет друзі-мафіозники вже сиділи на дивані. Чудово. Це означає, що я буду сидіти біля столу прокурора. 
— ось вона тут. Може скажете і не будете мене нервувати. А то добре знаю, що з вами робити.  — промовив прокурор, як тільки я сіла. 
— що він має на увазі? — запитав Мазхар. Марта знизила плечима умовно кажучи, що поняття немає.
— спустить тебе та її, - вказала я на Марту та Мазхара, — вниз та закриє за решітку. 
— гаразд, я зрозумів. Для початку потрібно витягнути усі скелети з шафи, щоб ми знали на що саме нам потрібно тиснути.
— поясни, — казав прокурор до Мазхара. 
— тобто Оксана, прокурор Оксана, і ви так з Давидом доволі досить у хороших стосунках, тому раджу їх не псувати. Ти втираєшся у довіру ну думаю тебе не потрібно вчити. 
— я цього не буду робити і доносити вам усі скелети, які він мені розкаже. 
— вона має рацію, — підтримала мене Марта, — він здогадається, що це вона, якщо ми будемо шантажувати його тією інформацією. Тому, Оксана нічого не буде робити. Думаю, що я дуже добре пояснила. 
— подружко, тоді як ми це зробимо? Просвіти нас, будь ласка. — запитала я.
— прокурори не вмішуються, а ось настирливого адвоката можна додати. 
— що за адвокат? — поцікавився головний прокурор. 
— адвокат Дениса, який через два дні буде на допиті у Давида. — а вона звідки знає? Він що прилетить? Здається, що я вже заплуталась. —  а ви що не знали? Макар сьогодні сказав, що йому дзвонив Денис.
 — і що Макар зробить? Він ж не виведе його на чисту воду. — я їхні плани, щось не дуже сильно розумію. 
— Макар скаже Давиду, що хоче допомогти у розкритті справи вбивстві твоєї сестри. І якщо це Ден, то він допоможе вивести. Вони будуть разом пліч-о-пліч. І далі здружаться, а коли дружба, то він щось та й і скаже, а далі справа за нами. 
- питання наступне, як це все приховати від Макара він не повинен нічого знати. - запитала я, бо якщо людина вступає у певний союз, то потребує хо якоїсь інформації.
— а тут дуже просто він винен мені послугу, тому він не задаватиме жодних питань. 
— як просто. — сказала я поклала руки на коліна і піднялась з крісла, — що ж мені потрібно іти, ще досить багато справ накопичилося.
— я зайду пізніше, — промовила Марта, я у свою чергу лише кивнула головою. Та вийшла з кабінету прокурора Парса. Одразу біля кабінету мене зустрічав Гнат з невинною осмішкою на обличчі. Ця його посмішка означала одне. Щось сталося. Він встав у дверях мого кабінету. 
— відійди! Ти перешкоджаєш мені шлях. — сказала я пильно дивившись на асистента.
— не можу, — пробурмотів Гнат. Я підняла дві брови. Він вже починав мене дратувати, ще день нормально не почався а я вже нервова. 
— і як це розуміти? Ти ж розумієш, якщо ти мене зараз туди не впустиш, то я тебе звільню? —  Я пішла на крайні міри та почала погрожувати. Я надіялась, що хоч так його налякаю та дізнаюсь, що він ховає  у мене в кабінеті.  
—  я не можу,  прокурорко.
—  О, боже, що ти там ховаєш?
—  нікого. —  запанікував Гнат. 
—  я сказала що а не хто. Хто там? 
—  я ж кажу, прокурорко, нікого. 
—  Гнате, не дратуй мене і відійди від дверей. Годі грати в ігри! —  підвищила голос я. Бо я вже була на межі. 
—  чого ви стоїте на коридорі? —  з'явився Давид. 
—  мій помічник мене не впускає. Ось і все.
—  О, добре, що я зустрів тебе, Гнате.
—  нічогго доброго, —  пробурмотів собі під ніс Гнат. 
—  Денис вже тут? —  після цих Давида я покосилась на нього. 
—  він має прийти? —  запитала дивлячись спочатку на Давида, а потім на Гната. 
—  так, —  кивнув головою Давид, — я запросив його на допит. Так, Гнате, він вже тут?
—  ага, —  сказав Гнат. 
—  там? —  вказала я на двері свого кабінета у відповідь отримала лише кивок головою. —  якого біса він там? Ти чого його туди посадив? А Гнат? 
—  він сам зайшов і сказав, що там і зачекає прокурора. А і ще одне. Він думає, що це Ви, прокурорко його викликали. 
—  багато собі думає. Його адвокат там? 
—  сказав, що на перший допит він обійдеться без нього. 
—  я зроблю так, що йому знадобиться ціла армія адвокатів.  Відійди, — я відшовхнула Гната і увірвалась у кабінет. 
—  О, а я чекав доки ви там будете вести переговори.  —  з дурною посмішкою на обличчі промовив Денис.  
—  Чому? —  тихо запитала я. 
—  не зрозумів.
—  я думаю, що ти все зрозумів. Чому вона? 
—  твоя сестра була закохана у мене. Я лише відовідав їй взаємністю. —  я вдарила йому ляпас, а він лиш гірко усміхнувся. 
—  скажи мені чому я зараз не можу тебе вбити, як ти вбив мою сестру? 
—  ти представник закону, як і я. І не вішай на мене вбивство твоєї сестри. Я її не вбивав. У твоєї сестри було багато скелетів у шафі. 
—  що ти знаєш? Ти все мені розкажеш!! 
—  що відбувається? —  почувся голос прокурора я обернулась він ув не сам а ще Марта з Мазо. —  Денис? Що ти тут забув?
—  мене викликали на допит, головний прокурор. Просто у пані прокурорки свої методи допитів. 
—  якого біса вона тебе допитує, якщо це має робити Давид. Давиде?
—  головний прокурор, Денис помилився кабінетом.
—  агов, мені хтось пояснит, що за Давид? —  озвався Денис. — Хіба не Оксана ведущи прокурор справи?
—  ні. Я Давид Рікардо веду цю справу. Гнате, проведи шановного до мого кабінету і все підготуй. —  Гнат кинув та вони з Денисом пішли. 
—  Оксана! Якого біса ти на нього накинулась? — запитав прокурор Парс. 
—  він всівся в моє крісло. —  сказала я та хоже прокурор не повірив.
—  і що ти говорила за сестру? —   я глянула  з повною надією у очах на Давида він кивнув головою.
—  я дізналась, що він був хлопцем моєї сестри після того, як ми з ним розійшлись і не стрималась. 
—  останнє попередження і я відстороню тебе від роботи на декілька місяців. —  почав погрожувати мені прокурор. І це вже слід взяти до уваги. А кщо він дізнається про нашум угоду, то мені взагалі тапки. Прощавай моя кар'єра прокурора.
— я чула про таке відсторонення, —  почала говорити Марта, — спочатку це декілька місяців, а потім декілька років і ти взагалі без роботи. —  підлила масла увогонь подруга. 
—  слухай краще свою подругу мафіозі, Оксано, бо так і може статися. —  всі пішли, а залишились тільки я та Марта з Мазо. 
Я сіла у своє крісло і пускала багато думок у свою голову. 
— Денис щось знає про вбивство. —  сказала я. 
—  він представник закону і немає права приховувати такі речі. Він скаже про це Давиду. Я думаю, цей чоловік знайде вбивцю. Я знайшла приблизно люддину, яка могла рити яму для Давида. — я відірвалась від стелі. —  о дивися, Мазо як її легко зацікавити, —  засміялась Марта. 
—  хто? Ну кажи.
—  не всьо зразу. Ім'я я тобі не дам, бо сама не знаю. Але я дам наводки, які ми знайшли. І ти вже як прокурор це розслідуй.