— Денисе, ти не можеш поїхати, — заперечуючи хитала головою я після того, як мій хлопець заявив мені, що їде у Штати по роботі.
— вибач, але мушу. І ще нам краще розійтися. — що?
— чому? чому? — я відчувала вологість у своїх очах, — чому? — штовхала я хлопця у груди.
— я тебе кохаю, але ми не зможемо підтримувати стосунки на відстані.
— чому? — била хлопця у груди я кулаками, а він у відповідь схопив своїми долонями мої зап'ястя, що аж стало боляче. — пусти, мені боляче.
— Оксано, зрозумій це буде краще для нас обох.
— буде. Їдь, собі. — я покинула його квартиру і поїхала додому. Оскільки від нас з'їхала Ніка. Так, ще є Марта, але вона не так часто буває дома. Тому, можна вважати, що нас живе двоє. Я та Вікторія. Але, як завжди Вікторія у четвер не ночує вдома. І не побачить мене таку всю заплакану, у туші. Розпатлану. Сівши за кермо своєї машини я їду додому під свої депресивні треки. Мене кинув хлопець. Він проміняв мене на кар'єру. Сказав, що кохає, але недостатньо кохає. Як завжди у цьому світі чоловіки брешуть. Якби він мене кохав, то залишився тут. Як Дмитро, який обрав Лілю, а не гонки. Як Микола Шапаренко, який обрав Марусю, а не футбол. Як Михайло Мудрик обрав Вероніку, а не мафію у якій був головним.
Зайшовши у вітальню нашого будинку я застигла від шоку. Бо всі мої друзі йомайо були у нашій вітальні. І всі застали мене у сльозах. Чудово. А я зраділа, що нікого не буде. Супер.
— Оксано, що сталося? Чому ти заплакана? — спантеличено дивилася на мене Ніка. Вона перша помітила мене, коли я увійшла у вітальню.
— Денис їде і вирішив розійтися, адже ми не зможемо підтримувати стосунки на відстані.
— от гандон, — сказала Марта. — вибачте, вирвалося.
— і мені запропонували його місце в прокуратурі.
— це супер. — сказала Ліля, — але ж ти адвокат, як ти можеш бути прокурором?
— так, але я минулого року склала іспит і я можу бути адвокатом і прокурором.
— це дуже, дуже, дуже добре, – сказала Маруся посміхаючись, — а Денис він ну я не знаю. Він просто втік від тебе. Він злякався труднощів, які у вас будуть на відстані. Ти ще знайдеш своє справжнє кохання.