Палата номер "сім"

Палата номер «сім»

міні-оповідання

Весь світ - театр,

а люди в нім актори.

Шекспір

– Доброго ранку, колеги! Прошу завтра надати тижневі звіти не на мою пошту, а на пошту Катерині Олександрівні. Завтра я відлітаю у відрядження на один день. Документи на підпис у мого секретаря я підпишу до вечора. Отже, хто у нас вчора поступив?

– Жінка, сорок років, буйна. Діяли строго по протоколу, довелося зв'язати, вона вкусила нашу Ганнусю за щоку, вкололи заспокійливе. У загальну палату не помістили, щоб інших не розполохала.

– Колеги, я ще раз повторюю, у нас не дурдом і не психлікарня! У нас клініка психологічного здоров'я з можливістю повного одужання! Ніяких зв'язувань! Ми намагаємося уникати совкових методів грубої сили. Їхні родичі платять нам за лікування ментального здоров'я величезні гроші між іншим! Що ще з цією буйною?

Медсестра кивнула головній лікарці і продовжила.

– Все як завжди, блогерка, в фоловерах двадцять мільйонів, сімдесят відсотків боти, але живих передплатників все одно предостатньо. Ще до свого божевілля проводила навчання і тренінги, створювала марафони бажань, вчила жінок бути незалежними, красивими, стрункими і розумними. Тиждень тому її сторінку заблокували на невизначений час. Вона звинуватила конкурентку з такою ж тематикою, мовляв нацькувала своїх фоловерів і ті почали масово скаржитися на профіль. Вона дізналася адресу конкурентки, приїхала до неї додому і напала. Їх спочатку забрали в міліцію. Там і тяжкі тілесні і загроза життю співробітникам. Але нашу пацієнтку родичі відкупили і швиденько до нас, мовляв слабка здоров'ям, треба голову лікувати. Після того, як вона напала на нашу Ганнусю, ми її того, швидко скрутили.

– Зрозуміла, гаразд, тоді пару днів потримайте її на крапельницях з ліками N, поспостерігайте, якщо адекватність не повернеться, – тут головлікар важко зітхнула, – будемо застосовувати важку артилерію.

Важку артилерію Валентина Валеріївна застосовувати не любила. Вона намагалася не перетворювати в овочі своїх грошових, а найголовніше, спочатку нормальних (принаймні до цього не маючих приводів в психдиспансери) пацієнтів. Кілька років тому шкільний психолог Валентина Валеріївна абсолютно випадково натрапила на свою особисту золоту копальню.

Викликавши на прийом ученицю п'ятого класу разом з її мамою, на яку скаржилися вчителі, вона швидко переконалася, що з дівчинкою, на щастя, було все в порядку. На жаль, неадекватною виявилася мама, яка змушувала дочку поза школою записувати відео ролики в соціальні мережі, в надії на успіх і славу відомих блогерів.

Над дівчинкою сміялися її однокласники, які писали гидоти з закритих акаунтів, а мама все продовжувала робити з неї зірку, змушуючи кривлятися на камеру. Валентина Валеріївна працювала з мамою учениці цілих три місяці, м'яко промацуючи комплекси, які гнобили останню і заважали жити її дочці.

Комплексів, мабуть, був цілий букет, який доводилося нюхати, поливати і вирощувати ні в чому неповинній дитині. Після психолога мама дівчинки знайшла роботу бухгалтером в косметологічну компанію, познайомилася з цікавим чоловіком і найняла дочці репетитора з математики та англійської, з якими п'ятикласниця швидко наздогнала шкільну програму, яку запустила через соціальні мережі.

Валентина Валеріївна працювала, не покладаючи рук. Спочатку жертв блогерства доводилося шукати самій на сторінках зірок-мільйонників, але вже через рік шукали її, Валентину Валеріївну, фахівця з надання допомоги жертвам соціальних мереж.

Вона зайняла грошей на клініку у одного блогера–наркомана, якому допомогла реабілітувати його дитину після цунамі хейту, що вилився на нещасного нащадка у зв'язку з чорним піаром татуся. За рекомендаціями самого блогера-наркомана (нативна реклама - сама ефективна реклама) народ в клініку записувався активно і самостійно. Гроші Валентина віддала навіть раніше, ніж потрібно, і взяла цього ж блогера-наркомана в долю для розвитку мережі клінік в інших містах, а можливо в майбутньому, і в інших країнах.

Обхід, як завжди, зайняв більше часу, якого і так було в обріз. Палата з блогерами-натуралами, як їх охрестили медсестри, була заповнена під зав'язку. Тут була найвідоміша проповідниця натуральних пологів і натуральних абортів, якій загрожував самий натуральний термін в колонії.

Мало того, що вона продавала в соціальних мережах фасовану крейду, видаючи за ліки від дифтерії, раку і туберкульозу, вона організувала справжній натуральний рух "Жінки проти медицини" в яке вступила просто приголомшлива кількість передплатниць.

Після низки смертей породіль, які трапилися в прямому ефірі соціальної мережі її сторінкою зацікавилася прокуратура, до відділень якої летіли поштовими голубами заяви з усіх куточків країни. Безробітний чоловік-альфонс, відчувши, що пахне смаженим, взяв квиток з теплої країни і першим же рейсом прилетів до благодійниці. До слова, ця сама благодійниця не була проти пухких пачок хімічних і ненатуральних купюр, які вона щодня знімала в банкоматі і сідала в найдорожчий автомобіль, безсоромно забруднюючий навколишнє середовище, і матір її, природу.