Розділ 7

Червневе сонце припікало щосили, заливаючи безкраїй піщаний пляж яскравим, майже сліпучим сяйвом. Смарагдові морські хвилі, що набігали на берег, із тихим заколисливим шелестом розбивалися об дрібну гальку біля самої води, залишаючи по собі мереживо білої піни. Легкий освіжаючий бриз приносив солоний аромат моря та крики чайок, які кружляли в бездонному синьому небі. Місце було воістину райським — чистий золотавий пісок, лагідний шепіт хвиль і безмежний простір, у якому розчинялася будь-яка метушня. Тут повноправно панувало справжнє спекотне літо.

Посеред цієї курортної ідилії на широкій строкатій ковдрі блаженно розтягнулася Соломія. Тонка тканина відкритого купальника соковитого лимонного кольору бездоганно підкреслювала її виточене красиве тіло, рівну золотаву засмагу та ідеальну фігурку, над якою подруга явно не один місяць працювала в спортзалі. Прикривши очі стильними темними окулярами, Соля ліниво підставила теплому сонечку плаский животик і довгі стрункі ноги. Вона насолоджувалася абсолютним, довгоочікуваним спокоєм і навіть не помічала, що буквально за кілька метрів від неї влаштувався молодий симпатичний хлопець. Накинувши на плечі рушник, він уже добрих пів години відверто позирав на неї, із неприхованим захопленням розглядаючи ідеальні форми та мрійливо усміхаючись.

Ідилія порушилася раптово. Щільна тінь лягла просто на Соломію, миттєво затуливши лагідне сонце й позбавивши її рятівного тепла.

— Дивись, а то згориш, — пролунав над головою знайомий, трохи втомлений голос.

Соломія невдоволено скривилася, зсунула окуляри на кінчик носа й розплющила очі, мружачись від яскравого світла.

— Я сюди спеціально засмагати прийшла, — ліниво, розтягуючи слова, промовила вона і, підвівшись на ліктях, граційно посунулася вбік, звільняючи місце на ковдрі.

Аліна, яка стояла над нею, не витрачаючи часу на зайві розмови, швидко скинула легкий сарафан і шльопанці, залишившись лише в купальнику. А потім, із характерним дідусевим кректанням і страдницьким виразом обличчя, притримуючи рукою ниючу після нічних пригод спину, повільно опустилася на підстилку. Кожен рух давався їй важко.

Хлопець, який уважно спостерігав за дівчатами, одразу зрозумів: стан, у якому з'явилася подруга красуні, що йому сподобалася, — це ідеальний привід для знайомства. Він рішуче підвівся, недбало обтрусив ноги від золотавого піску й попрямував до їхньої ковдри. З одягу на ньому були лише стильні пляжні шорти.

Поява підтягнутого, мускулистого красеня з кубиками преса та білосніжною усмішкою миттєво справила враження на Соломію. Вона кокетливо поправила окуляри.

— Привіт, — невимушено промовив хлопець, зупинившись біля краю підстилки. — Мене Максим звати. — Не заперечуєте, якщо я приєднаюся до вас?

— Ні, ми тільки «за», — одразу ж заклично відгукнулася Соля, стріляючи очима.

— А я взагалі-то проти, — похмуро відрізала Аліна, ледь привідкривши одне око. — З мене на сьогодні пригод і нових знайомств уже достатньо.

— О, ви навіть не уявляєте, від чого відмовляєтеся! — анітрохи не збентежився Максим.

— Дуже цікаво, — скептично парирувала Аліна й одразу отримала відчутний поштовх у бік від Соломії, яка вимогливо підняла брови, безмовно наказуючи подрузі не псувати момент.

— Ну, по-перше, від приємної компанії, — хлопець зробив артистичну багатозначну паузу, окинувши Аліну оцінювальним поглядом. — А по-друге... Я бачив, як ви зараз лягали. Судячи з усього, у вас защемило нерв у попереку. Я можу спробувати допомогти вашій спині.

Остання заява безперечно зачепила Аліну. Біль миттєво переміг усю її настороженість до незнайомців. Вона не просто підняла на Максима уважний, вивчальний погляд, а й слухняно посунулася, звільняючи місце. Щоправда, столична штучка не була б собою, якби не вколола наприкінці.

На мить замислившись, вона суворо промовила:

— Гаразд. Спочатку подивимося, що ти вмієш, а потім уже вирішимо, виганяти тебе чи ні.

Із цими словами вона остаточно вляглася на живіт, безцеремонно посунувши Соломію просто на голий пісок.

Максим тихо засміявся. Він передчутливо потер долоні, задорно усміхнувся Солі й без зайвих церемоній сів верхи на стегна Аліни. Його сильні руки впевнено ковзнули по напружених м’язах. Великі пальці почали ретельно промацувати хребет, рухаючись від шиї вниз, перебираючи один хрящик за іншим.

Соломія з щирою усмішкою спостерігала, як суворе обличчя Аліни під цими дотиками блаженно розслабилося. Напруга відступала, і здавалося, ще мить — і грізна столична гостя задоволено замуркоче від насолоди, мов ситий кіт.

Та раптом Максим завмер.

— Ага! Ось воно! — переможно вигукнув він.

Хлопець щільно притиснув два пальці до хребта десь у районі попереку, високо підняв другу руку, стиснув її в кулак і різко, навідліг ударив по власних пальцях. Сам удар був не те щоб сильним, але різким і точним.

Цього вистачило з надлишком. Аліна миттєво завила пораненим звіром. Фізика тіла спрацювала бездоганно: вона диким ривком скинула з себе хлопця, підскочила на ноги й вибухнула такою лютою багатоповерховою лайкою, що відпочивальники на сусідніх підстилках мимоволі озирнулися.

— Садист, блін! — бушувала Аліна, потираючи забите місце. — Це ж треба було таке вигадати! У мене тепер там точно синець на пів спини буде!

Гарячі запевнення Максима, що «так треба» і «зараз усе буде добре», аж ніяк не допомагали. Розлючена Аліна відчитала нещасного красеня жорстко й голосно. А потім вигнала його з ковдри, мов школяра, що напроказив.

Макс винувато похитав головою, зітхнув і поплентався назад на своє місце. Підступний план із завоювання дівочих сердець із тріском провалився.

Аліна, важко дихаючи, лягла на спину, даючи тілу перепочити. Вона заплющила очі, спробувала зібратися з думками під розмірений шум прибою і, здається, непомітно для самої себе задрімала.

Черговий наполегливий поштовх у бік від Соломії повернув її до тями.