Палай зі мною

2. Влад. "Жінки мають вміти мовчати"

Дивовижно… Навіть не думав, що побачу в такому місці щось подібне. Це дівчисько ідеально підходить на роль моєї нової коханки. Якщо в мене буде постійна коханка, то до мене більше не пришлють жодної підставної підстилки. Крім того, її можна буде гарно використати в справах.

А взагалі, задовбали ті статті, подумати тільки, що може наробити одна шлюха, скільки галасу! Хоча навряд вона працювала сама. 

Краще б ці ідіоти атакували напряму, як ті, що приїжджали позавчора. 

Я потер розбиті кістяшки на пальцях і усміхнувся. 

Хочете витиснути мене звідси — бийтесь як мужики, а не як баби з усім цим підставним. Ми б могли розібратись по-чоловічому, банда на банду, як завжди… Та поки що мені доведеться боротись з вами вашими методами. 

Так, це дівча допоможе мені виконати декілька важливих завдань. З нею зробити це буде дуже просто. 

Скоріш за все, там весь притон знав, що я прийду, і всі дівки були проінструктовані. Але цього разу подібного не вийде. Ця дівчина точно не підставна. 

Я дивлюсь на дівча, яке мало не калачиком скручується в кутку сидіння і дивиться на мене сполоханим поглядом. 

— Зараз поїдемо до мене додому, — пояснюю я. — Там приведеш себе в порядок, змиєш всю ту гидоту свого притону… — кривлюсь. — І сукню цю одразу викинеш. 

— Але мені більше немає чого одягнути, — налякано кліпає очима дівчисько.

— Марку, що там з часом, ще працюють якісь магазини? — запитую я охоронця, який сидить на передньому сидінні біля водія.

— Так, але не думаю, що ми встигнемо, — каже він. — Хіба що відправити одну з наших машин, хай куплять щось її розміру.

— Добре, тоді так і зробимо, — відрізаю я і дивлюсь на дівчину. — Давай свої параметри. Розміри і тому подібне. 

— Сорок четвертий, — тихо каже  вона. — Або S.

— Взуття? 

—Тридцять сьомий, — вона дивиться на свої брудні ноги і  одразу ховає їх під сидіння. 

— Добре, — я беру мобільний і набираю повідомлення одному з водіїв з чіткими вказівками, що треба зробити і з розмірами взуття і одягу. — Як тебе звуть? 

— Селіна, — вона кліпає на мене своїми великими очищами якогось фантастично зеленого кольору. Може, це лінзи? 

— Прекрасно, — хмикаю я. — Селіна… Що ж, це імʼя пасує моїй партнерці. Тоді його і залишимо. Далі, на завтра у тебе перукар, манікюр та інші жіночі штучки. Там вже все домовлено. Вже ввечері ми з тобою маємо їхати на яхту мого бізнес-партнера і грати там щасливу парочку.

— Але тільки грати? — раптом на її обличчі я бачу полегшення. 

— Завтра дуже важливий вечір, тож якщо зробиш все як треба, — я окидую її поглядом. — Якщо зробиш це, я буду ласкавий з тобою, обіцяю. 

— А що треба робити? — перепитує вона.

— В основному мовчати. Жінки взагалі мають вміти мовчати, це, можна сказати, головна ваша правильна навичка, якщо вона є. Ну і усміхатись, бути привітною, виглядати щасливою, — я дивлюсь їй в очі. — Впораєшся?

 — Я спробую, — серйозно каже вона. 

Я ж тим часом знов дивлюсь в мобільний. Відкриваю чат з Алексом.

"Ми з моєю дівчиною все ж викроїли трохи часу. Пощастило, що вона повернулась з Мальдівів раніше на один день. Завтра приїдемо на яхту і обговоримо наше питання." — пишу і усміхаюсь. 

— А, ще одне, — кажу, ніби зараз згадую. — Якщо хазяїн яхти буде чіплятись до тебе, ти маєш дозволити. Ну без надто зайвого. Він дуже любить гарних дівчат і часто клеїться до всіх підряд, коли випʼє. Я хочу, щоб ти споїла його ще більше. 

— Ви хочете в нього вивідати якусь інформацію? — з цікавістю питає вона. 

— Так, щось таке, — хмикаю я. — Від тебе треба буде споїти його і додати в келих дещо, а вже далі я все зроблю сам. Просто з чоловіками він взагалі не пʼє. 

— Але, якщо він буде змушувати мене, щоб я теж пила? А я майже не вживаю спиртного..

— Випʼєш, — знизую плечима. — Нічого страшного. Головне виконай завдання, будь хорошою дівчинкою. 

— І тоді ви мене відпустите? — з надією дивиться на мене.

— Ні, — я хитаю головою. — Я тебе на тиждень зняв, а це буде тільки перше завдання, перший день. Відпущу я тебе за тиждень.

Вона зітхає, але в цілому виглядає вже більш розслабленою, немов всередині неї розтиснулася якась пружина.

А вже за пару хвилин я помічаю, що вона прикриває очі і засинає… Що ж, це на краще. Я використаю її по максимуму, а потім віддам назад. Вона має виконати декілька завдань.

Якщо пройде перевірку завтра, то підготую її до головного завдання. І якщо все піде за планом, я розширю сфери свого впливу і дізнаюсь все, що мені потрібно.

Що ж, Алексе, я використаю твою слабкість проти тебе. Ти точно не встоїш. Це дівча в твоєму смаку… Проста, абсолютно безхарактерна і дурна. Все має вийти. І завтра, і за тиждень. 

— Босе, за нами хвіст, — перебиває мої роздуми Марк. 

— Давно? Скільки їх? 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше