Частина 48

***

Уранці Айрен розбудили ще до світанку. В кімнаті на неї вже чекали дві служниці з новим костюмом. Брюнетка, до ладу не встигши прокинутися й нічого не розуміючи, слухняно дозволила себе одягти. Пізніше, поглянувши в дзеркало, вона оглянула своє білосніжне вбрання: білі штани зовсім не сковували рухів, сорочка із зеленими ґудзиками приємно облягала фігуру, а золота накидка вигідно підкреслювала блиск волосся.

Абияк слуги довели сонну Айрен під руки до кабінету Ерагона й посадили в крісло. Ангела ще не було, і дівчина, скориставшись моментом, зручніше вмостилася на улюбленому місці Локі й знову заснула.

Невдовзі двері кабінету тихо відчинилися. Ерагон, який зайшов, не одразу помітив напівангела. Він безшумно підійшов, опустився перед нею навпочіпки і став спостерігати за її розслабленим сплячим обличчям.

— Навіть не думай уникати своїх обов'язків у перший же день, — пошепки промовив Ерагон.

— Сонце ж іще навіть не зійшло… — пробурмотіла Айрен крізь сон, не розплющуючи очей.

— Невже ти хочеш пропустити все найцікавіше? — з усмішкою запитав ангел.

Дівчина різко розплющила очі. Її тіло все ще залишалося розслабленим, але мозок уже почав аналізувати слова глави Цитаделі.

— Локі все-таки поставив поруч зі статуєю на першому поверсі труп Алістея? — без жодних емоцій запитала вона, розминаючи затеклу шию.

— Я відмовляв його як міг, — з усмішкою відповів Ерагон.

— Тоді нічого цікавого.

Серйозний тон дівчини, просякнутий тонким сарказмом, явно його забавляв, і Айрен не могла не помітити його піднесеного настрою.

Для початку Ерагон повів нову помічницю до кабінету напівбога. Езерхай галантно пропустив дівчину вперед і зачинив за собою двері.

— Радий вітати твою нову помічницю, Ерагоне… — з навмисно награною повагою протягнув Фуджин.

— Запевняю, ти можеш довіряти їй точно так само, як і мені, — спокійно відповів ангел.

Айрен ледь утрималася, щоб не закотити очі. Всередині неї миттєво закипіло роздратування, і вона вирішила не церемонитися.

— Яка честь, — з явним сарказмом відгукнулася Айдингер, схрестивши руки на грудях і впритул дивлячись на Фуджина. — Скажіть, а ви завжди так старанно допомагаєте Цитаделі?

Фуджин лише поблажливо усміхнувся, нітрохи не зачеплений її зухвалістю. В його очах затанцювали знущальні вогники.

— Мила ластівко, моє завдання як напівбога — скеровувати вас, смертних, на істинний шлях, — з м'якою, майже батьківською кпиною відповів він, повільно обходячи стіл. — Але, на жаль, скеровувати можна лише тих, хто про це просить. А вас, гордіїв, ніхто за язик не тягне. Ви ж волієте спотикатися самі.

Ерагон нервово ковтнув слину.

— Ну звісно, — пирхнула брюнетка, ступивши вперед, попри застережливий погляд наставника. — Від ваших «настанов» Цитаделі мало користі.

Обличчя Фуджина різко змінилося. Знущальна усмішка зійшла з його губ, поступившись місцем лячній, крижаній серйозності. Напівбог нахилився трохи ближче до дівчини, і в його голосі прозвучала виразна, зловісна загроза:

— Тобі б стримати свій запал, дівчисько. Ви двоє, здається, досі не усвідомили всієї масштабності катастрофи. Якщо загублений кристал не знайдуть найближчим часом, усю цю вашу хвалену Цитадель зрівняють із землею, а від її захисників не залишиться навіть попелу.

Він перевів важкий погляд з Айрен на мовчазного Ерагона. Айдингер уперше злякалася. Що з ними буде? Чому камінчик дорожчий за цілий світ?

— І це ще найкращий фінал. Буде куди гірше, якщо Тенаріс розбереться, як керувати силою артефакту. Якщо за допомогою кристала він зуміє відкрити прохід у Пекло або, що ще страшніше, прорветься на Небеса… тоді не сподівайтеся на милість Богів.

— Ерагоне… — тихо покликала дівчина, і в її низькому голосі, що змінився, просковзнули незвичні нотки.

Айрен зробила кілька кроків уперед, порівнявшись з Ерагоном. В очах Фуджина одразу ж спалахнув інтерес — нескінченні, одноманітні претензії ангела день у день його тільки гнітили, а ось це норовливе дівчисько ставало цікавою загадкою.

— Яку неслухняну помічницю ти собі обрав, Ерагоне, — неприємно процедив Фуджин.

— Я хочу лише дещо з'ясувати, пане, — крижаним тоном відгукнулася брюнетка, проігнорувавши його випад. — Ви цілеспрямовано обрали мене для цієї роботи? Чому не тих, кому беззастережно довіряєте? Я впевнена, вони впоралися б куди краще.

Ерагон мовчки заклав руки за спину, не втручаючись, але його німа присутність додала Айрен сил. Він говорив учора про кандидатуру Айдингер, і напівбог уже пошкодував, що схвалив її.

— Хочеш мене в чомусь звинуватити, дитя? — напівбог загрозливо подався вперед, важко спершись руками об стільницю.

— Але хіба я не права? Вам, як напівбогу, зовсім незнайомі переживання за когось. Хіба це не так? — із викликом запитала помічниця, дивлячись йому просто в очі.

— Не смій говорити мені, що мені чуже, а що ні! — люто рикнув Фуджин, остаточно втративши самовладання. — Це ви, люди, позбулися будь-яких почуттів! Окрім заздрощів, підлості та обману ви не знаєте більше нічого! Справжні нікчеми!