Глава XLII. Ранкова нарада у Звягелі

Холодне світло голографічних екранів у головній залі підземного міста Звягель ледь конкурувало з кристалами освітлення. За круглим столом зібралися ключові постаті: Торо, Флекс, старійшина Ярина, ватажок Вільних людей Рада та сам Пірат. Хакер мав дещо виснажений вигляд після безсонної ночі, але в його очах горів лихоманковий блиск дослідника.

— Не тягнутиму час, — почав Пірат, роблячи жест рукою, і над центром столу з’явилася велетенська тривимірна проєкція зі стародавніми схемами й текстами. — Те, що ми витягли з бункера — це не просто старі інструкції. Це повна хроніка падіння цивілізації Древніх.

Він провів пальцем по повітрю, змінюючи слайди, і розповів присутнім про те, до чого докопався вночі: про локальні війни, перші зразки штучного інтелекту, ядерний апокаліпсис і знищений озоновий шар.

— Але найголовніше — це те, як вони намагалися врятуватися, — продовжив Пірат, виводячи на екран список із п’яти стратегічних пунктів. — Учені Древніх працювали в п'яти напрямках одночасно:

• Захисні куполи: Створювали енергетичні куполи для захисту від радіації.

• Автономний ШІ: Розробляли штучний інтелект для автоматизації цих куполів.

• Генетична адаптація: Проводили генетичні зміни, щоб пристосувати живі організми до вбивчого середовища.

• Колонізація: Намагалися колонізувати інші планети.

• Просторові прориви: І, що найцікавіше, експериментували з відкриттям порталів у паралельні світи, де не було ядерної війни та радіації.

У залі запала важка тиша. Рада задумливо торкнулася підборіддя, осмислюючи почуте, а Ярина з тривогою подивилася на Торо й Флекс. Технології, які вони вважали просто артефактами минулого, виявилися частиною велетенського, розпачливого плану виживання.

Але Пірат не поспішав зупинятися. Його обличчя стало ще зосередженішим, він торкнувся консолі, викликаючи на екран файл із криваво-червоним маркуванням, який досі залишався заблокованим.

— Я вивернув навиворіт усю систему безпеки, зламав кілька рівнів шифрування, — тихо промовив хакер, переводячи погляд на Флекс. — Але є одна папка, до якої мені так і не вдалося дістати доступ. Захист побудований на принципово іншій архітектурі кодів. А називається цей файл дуже промовисто — «Початок».

Усі погляди прикувалися до заблокованого логотипа на екрані, який ледь помітно пульсував у темряві зали, приховуючи головну таємницю Древніх.