Глава XXX2. Кривавий прорив і модуль «Арго»

Темрява біолабораторії кипіла від люті. Сліпі мутанти хвиля за хвилею йшли на звук, незважаючи на втрати. Вони збивали з ніг бійців, проривали оборонні порядки й вдиралися до серця колони.

Попри весь героїзм Торо, Стрілки та загону рейдерів, ціна прориву виявилася жахливою. У дикому хаосі бою, коли гуркіт пострілів зливався зі звіриним виттям, мутанти встигли вихопити з лав колони кількох людей. Двоє хоробрих бійців диких людей, які прикривали відступ, лягли під градом кігтів, а серед біженців пролунали розпачливі крики — двоє цивільних не встигли відскочити в темряву, коли стрій зламався. Повернути їх було вже неможливо.

— Триматися разом! Не зупинятися! — хрипів Торо, чий плазмовий випромінювач уже пропалював повітря на межі перегріву. — Вперед, до кінця зали! Там вихід!

Стрілка відстрілювалася короткими, але смертоносними чергами, відкидаючи монстрів назад, поки Сі, увесь у чорній та зеленій крові тварюк, розривав на частини найбільшу особину, яка намагалася заблокувати їм шлях. Нарешті кривавий авангард пробився до дальньої стіни, де темнів важкий силует заблокованих службових дверей. Вони мали вивести загін у рятівний тунель до поверхні.

Але стулки були наглухо зачинені. Аварійні сканери висвітлювали червоні індикатори блокування систем безпеки Древніх. Звичайна вибухівка чи плазмові різаки тут не спрацювали б — двері мали багаторівневий квантовий захист.

— Курва, вони заблоковані! — вигукнула Флекс, підбігаючи до панелі керування під кулеметами бійців, що прикривали їхні спини. — Система заблокована намертво!

— Що робити?! — крикнула Стрілка, перезаряджаючи магазин під наступаючий гуркіт нових хвиль мутантів.

— Мені потрібен модуль «Арго» — це єдиний спосіб зламати цей код! — Флекс швидко дістала з розвантажувального жилета портативний важкий процесорний блок у броньованому корпусі й різким рухом підключила його масивні кабелі до центрального термінала дверей.

«Арго» — автономний дешифратор Древніх — почав блимати рядами червоних діодів, що повільно змінювалися на жовті.

— Тримайте їх! Ще кілька секунд! — заволала Флекс, до крові закусивши губу й скажено стукаючи пальцями по віртуальній клавіатурі, поки модуль «Арго» намагався переписати стародавні протоколи безпеки.

За її спиною Торо, Стрілка та решта бійців утворили останню, розпечену стрільбою стіну перед ордою сліпих виродків, які скажено перли з темряви.