Глава XXVII. План Торо

Надворі несамовито вирував кислотний шторм. У центрі головного залу сховища зібралися командири та бійці. Рада обвела поглядом натовп, закликаючи всіх до тиші, і передала слово Торо, який упевнено вийшов у центр, розгорнувши на старому металевому столі голографічну карту комплексу.

— Слухайте сюди, — почав Торо низьким, владним голосом. — Попереду на нас чекає кріолабіринт. Це заплутана, смертельно небезпечна система залів і тунелів, де легко заблукати назавжди. Тому перше й головне правило: коли будемо заходити туди, всі мають бути зв'язані однією довгою страхувальною мотузкою. Хто відіб'ється — той загине.

Він торкнувся голограми, підсвічуючи три послідовні сектори на схемі:

— Нам потрібно пройти крізь три зали. Перша — зала Луна-Фантомів. Через неї нас проведе Сі. Ті марева й примари повністю блокують будь-які електронні сенсори, а на звичайний зір там покладатися абсолютно не можна — очі зрадять вас у першу ж секунду. Окрім того, у цій залі ми пройдемо крізь нестабільну просторову аномалію, тому триматися за мотузку потрібно міцно, щоб нікого не вирвало з реальності.

Торо перевів подих і вказав пальцем на наступний відрізок карти:

— Друга зала — це суцільна мерзлота. Там температура падає до критичних позначок, здатних за лічені секунди заморозити людину наскрізь. Простежте, щоб у кожного бійця працював термозахист костюмів.

Він зробив коротку паузу, кинувши суворий погляд на озброєних людей:

— А третя зала — це секретна біолабораторія з цілою купою мутантів. Вони сліпі, але мають неймовірну просторову орієнтацію і реагують на будь-який звук. Найменший шум — і вони кинуться на нас із темряви. Тут знадобляться всі, хто здатний тримати в руках зброю.

Торо вимкнув голографічний проєктор і випростався на повний зріст.

— Після цього ми вийдемо через службовий тунель на поверхню — за кілька кілометрів від плато Нової Надії. Ми вже майже біля мети. Перевірте спорядження та амуніцію. Вирушаємо за хвилину.