Падіння Хаджабея

Глава XXIV. Кислотний шторм і руйнування

Ззовні, над занепалими лиманами Хаджабея, погода остаточно збожеволіла. Небо над Куполом 960 набуло хворобливого жовто-зеленого відтінку — соляна буря переросла в повномасштабний кислотний шторм.

Усередині сектора Інкубації кипіла гарячкова робота. Флекс та бійці закладали потужні мінні заряди Древніх під кожну опорну колону нейронного вузла та біокапсули. Визволені бранці під охороною диких людей уже займали місця у вантажівках колони.

— Усі на вихід! Залишилося дві хвилини до автодетонації! — пролунав голос Флекс по загальній рації.

Торо, Стрілка, Флекс і Рада останніми застрибнули в кабіну «Бархана». Двигун броньовика озвався потужним ревом, коли вони відійшли на безпечну відстань від центрального залу.

— Зараз! — крикнула Стрілка.

Натисканням кнопки Флекс активувала детонатори.

Світ усередині гори спершу потонув у сліпучому білому спалаху, а за секунду пролунав такий гуркіт, ніби розкололася сама планета. Тисячі тонн бетону, сталі та біомеханічних вузлів Інкубації згорнулися всередину, ховаючи під завалами залишки нейронного мозку Мережі. Колона вантажівок під прикриттям «Бархана» на повній швидкості пробила аварійні протизсувні ворота й вилетіла назовні — просто під стіни лютого кислотного шторму.

Сергій Левков

Подобається

#311 в Фантастика
#100 в Наукова фантастика
#54 в Постапокаліпсис

У тексті є: постапокаліптичний світ, кіберпанк, виживання в постапокаліпсисі

Відредаговано: 25.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись