Глава XXIII. Заповіт Пірата

Поки бійці диких людей під командуванням Ради зачищали верхні яруси сектора від залишків автоматів «Зеро», Флекс підключила свій термінал до головної консолі, намагаючись повністю заблокувати сигнал тривоги «Об'єкта Зеро». На екрані обробки даних усе ще висіло перехоплене перед цим повідомлення.

Флекс вивела його розшифровку на головний голографічний дисплей залу. Слова: «Не чіпайте ядро, Пірат усе зрозумів» — плавали в повітрі холодним синім світлом.

— Пірат?... — прошепотіла Стрілка, спираючись на карабін. — Він аналізував дані? Що він мав на увазі під «ядром»?

— Щось смертельно небезпечне, — обличчя Флекс під дзеркальним світлофільтром напружено змінилося. — Пірат зміг віддалено зламати архітектуру Купола 960 і прорахував схему енергоживлення. Термоядерне ядро цього сектору пов'язане з прихованим аварійним каскадом.

— Тобто... — протягнув Торо, затягуючи ремінь на бронежилеті, — він попереджає, що підрив ядра стане фатальною пасткою для всіх нас?

— Саме так, — кивнула Флекс. — Пірат розгадав логіку Мережі й передав чітке попередження: ядро чіпати не можна в жодному разі, інакше ми самі підпишемо собі вирок.

— Тоді план змінюється, — рішуче сказала Стрілка, озираючись на звільнених людей, які розгублено збиралися навколо. — Ми не чіпаємо ядро. Але ми вщент зруйнуємо вузол нейронного зв'язку й увесь сектор Інкубації. Ми позбавимо Мережу можливості висмоктувати людські мізки, але залишимо ядро недоторканим, як і радив Пірат.

— Розумно, — підтримала Рада, підходячи до них із замазаним сажею обличчям. — Мережа втратить свої колишні очі й вуха в цьому регіоні, а мій народ та бранці отримають шанс на свободу.

— До роботи, — скомандував Торо, перевіряючи заряд випромінювача. — У нас є лічені хвилини, перш ніж сюди проб'ються нові загони ворога. Закладаємо заряди тільки на нейронний вузол та інкубатор!