Падіння Хаджабея

Глава XXII. Пролом у склі

Плазмові заряди розривали броню біомеханоїдів на шматки, але час грав проти них. Побачивши, що Стрілка зачинена у центральній капсулі, Флекс вискочила з пасажирського сидіння броньовика, тримаючи в руках високотемпературний інженерний різак.

— Тримайся, Стрілко! Зараз витягнемо! — крикнула Флекс, пробиваючись крізь завісу диму та уламків до запечатаної капсули.

Усередині прозорого блоку Стрілка, відчуваючи, як повітря стає все менше, відчайдушно вдарила долонями по товстому полімеру.

Флекс притисла різак до герметичного замка капсули. Метал зашипів, випльовуючи снопи яскраво-блакитних іскор. Ще секунда напруженої боротьби — і важкі стулки з всмоктувальним шипінням та металевим клацанням розчинилися вбік.

Стрілка ледь не випала на ґратчасту підлогу, судомно хапаючи обпеченими легенями рятівне повітря. Торо підхопив її за плече, ривком ставлячи на ноги.

— Жива? — коротко кинув він, влучним пострілом збиваючи чергового «Зеро», який намагався зайти їм у спину.

— Живіша за всі їхніх штучних! — хрипко відгукнулася Стрілка, миттєво підбираючи свій важкий карабін, що валявся неподалік на підлозі.

Загін приготувався до найспекотнішої фази бою перед тим, як змусити систему згорнутися остаточно.

Сергій Левков

Подобається

#302 в Фантастика
#96 в Наукова фантастика
#53 в Постапокаліпсис

У тексті є: постапокаліптичний світ, кіберпанк, виживання в постапокаліпсисі

Відредаговано: 25.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись