Глава XI. Вогонь із небесного марева

«Бархан» упевнено набирав швидкість, вибираючись із підземного тунелю у вузьку ущелину Північних каньйонів. Тут, між прямовисними гранітними скелями, сонячна радіація лютувала трохи менше, але отруйний соляний туман залишався настільки густим, що світлофільтри лобового скла постійно підлаштовували контраст.

— Торо, сенсори зашкалюють! — раптом вигукнула Флекс, вказуючи на тактичний монітор. — Згори, три контактні точки! Вони вискочили з низької пелени смогу!

З отруйно-жовтого марева над каньйоном випірнули три повітряні дрони Мережі класу «Стриж». Вони мали вузькі, загрозливі корпуси з чорного вуглецевого композиту й швидко обертові плазмові турбіни. Дрони рухалися абсолютно безшумно, синхронно розгортаючи нижні кулеметні підвіси.

Перша черга важких магнітних голок ударила по даху «Бархана».

Метал із гуркотом загудів, снопи іскор посипалися в салон крізь аварійні люки. Всюдихід хитнуло, але Торо міцно вчепився в кермо, круто посилаючи чотириколісну машину під скелястий навіс, щоб збити ворожий цілевказ.

— Вони затискають нас у каньйоні! — прогримів Торо. — Флекс, накривай їх із випромінювача!

— Не можу, кут занадто гострий, вони зависли прямо над нами! — відгукнулася дівчина, гарячково перезаряджаючи модуль «Арго».

У цей момент Сі, який досі беззвучно сидів між кріслами, різко підняв голову. Його срібляста луска спалахнула віддзеркаленим багровим світлом ворожих прицілів. Шестилапа істота оцінила загрозу за частку секунди.

Кіт спритно вискочив у розкритий верхній бронелюк прямо під отруйне сонце. Його луска дзеркально відбивала радіаційне випромінювання, створюючи навколо нього сліпуче сяйво. Сі випустив гострі пазури на всіх шести лапах і, скориставшись тим, що один із дронів знизився для вирішального залпу по корпусу «Бархана», зробив дивовижний стрибок.

Він приземлився прямо на верхню панель літального апарата.

Дрон здригнувся й спробував виконати бочку, але Сі надійно вчепився пазурами у вентиляційні решітки турбіни. Його хвіст із небезпечним жалом скорпіона блискавично вистрілив уперед. Голка з нанієвим напиленням — дарунок із бункера Древніх — встромилася прямо в центральний процесор «Стрижа».

Коротке замикання розірвало дрон ізсередини. Спалахнув синій вогонь, і охоплена полум'ям машина врізалася в скелю.

Не гаючи жодної секунди, Сі відштовхнувся від падаючого дрона й перескочив на другий. Його жало знову вдарило — цього разу в блок навігації. Дезорієнтований апарат втратив керування та з гуркотом зрізав турбіною третій дрон Мережі. Обидва ворожі апарати каменем упали на розпечені камені й вибухнули.

Сі м'яко приземлився назад на броньований дах «Бархана», підібгав шість лап і спритно заскочив через люк назад у прохолодну кабіну. Срібляста луска кота трохи потьмяніла від копоті, але хвіст-жало гордо похитувався в повітрі.

— Оце так робота, хлопче, — задоволено посміхнулася Флекс, витираючи копоть з його лоба. Сі у відповідь тихо й важливо замуркотів.

Торо вичавив педаль газу до упору: — Шлях чистий. Каньйон виведе нас до табору диких людей за кілька хвилин.