Глава V. Занурення на 150 метрів

Вони завантажили «Бархан» на масивну вантажну платформу, яка висіла за кілька сантиметрів від однорейкової магнітної смуги. Підлога перону здригалася від глухого, низькочастотного гулу — вакуумний тунель, пробитий у товщі граніту на глибині 150 метрів, кликав їх у темряву.

Сі першим заскочив на капот всюдихода. Його шестилапе тіло рухалося безшумно, а вуса-антени тріпотіли, вловлюючи найменші коливання повітря. Бурштинові оптичні сенсори кота мерехтіли в напівтемряві тунелю, зчитуючи параметри тиску.

Торо посів місце за кермом, а Флекс розклала на пасажирському сидінні тактичний планшет, зв'язуючи модуль «Арго» з ретранслятором Звягеля.

— Готові? — вигукнув Пірат із містка керування. Він уперся руками в масивний мідний важіль.

— Запускай! — відповів Торо й зачинив броньований люк кабіни.

Пірат із силою опустив важіль до упору.

З глибини шахти пролунав важкий, сисний звук — це розтискалися пневматичні затвори. За секунду масивна платформа зірвалася з місця. Прискорення з силою вдавило героїв у крісла. Світло майстерні Пірата миттєво згорнулося в одну яскраву цятку й зникло, а за товстим склом «Бархана» замиготіла суцільна, бездонна темрява Вакуумної Магістралі.

Вони неслися під землею зі швидкістю понад шістсот кілометрів на годину, заглиблюючись усе далі на південь.

Сорок хвилин у вакуумній магістралі минули в гнітючій тиші. Єдиним звуком усередині кабіни «Бархана» було монотонне гудіння фільтрів повітря та ледве чутний тріск статики на склі. За вікнами на глибині 150 метрів не було нічого, крім суцільної, бездонної чорноти гранітного тунелю, який мчав назустріч із божевільною швидкістю.

Раптом підлога платформи здригнулася. Це був не м'який рух магнітної подушки, а важкий, глухий удар, від якого рамка тактичного планшета в руках Флекс боляче вдарила її по пальцях.

У динаміках рації спалахнув тріск, і крізь завади пробився збуджений, урвистий голос Пірата:

— Торо! Флекс! Кепсько!.. Система Мережі впіймала перепад тиску!.. Вона не змогла вибити мої запобіжники — синя ізолента тримає кабель намертво, — але ці залізяки просто обвалили підривними зарядами склепіння тунелю! За сімдесят кілометрів до Хаджабея — суцільна стіна з базальту! ГАЛЬМУЙТЕ!

Торо реагував безслівним, автоматичним рухом. Його важка, обтягнута бронею рука з силою опустила аварійний важіль магнітного реверсу.

Шеститонна платформа з сухим, моторошним вереском ударила електромагнітами по рейці. Сніп біло-блакитних іскор освітив кабіну «Бархана», наче спалах блискавки. Перевантаження було настільки диким, що Сі з шипінням впився всіма кігтями у спеціальний гумовий килимок на панелі, а стрічка броньованого ременя Торо зі скреготом натягнулася, врізаючись у груди.

«Бархан» закрутило на слизькій поверхні платформи. Залізо скрипіло, з-під днища повалив смердючий дим розпеченого фрикційного шару. Машина завмерла за якісь двадцять метрів від велетенського, хаотичного завалу з гострих гранітних брил, який повністю перекрив тунель далі на південь.

Після божевільного реву гальм у тунелі запанувала тиша. Лише гарячі краплі конденсату капали на розпечений капот всюдихода: кап-пшш... кап-пшш... кап-пшш...

Торо відчинив люк і повільно піднявся над кабіною. Повітря на цій глибині було важким, перенасиченим озоном та пилом від розтрощеного каміння.

— Пірате, — глухо мовив Торо в мікрофон шолома. — Ми зупинилися. Де ми?

— За моїми датчиками... — переривчасто відповів інженер, і було чути, як він у Звягелі гарячково стукає по клавіатурі консолі, — ви не доїхали до підземель самого Купола близько шістдесяти п'яти кілометрів. Нагорі над вами — Південні соляні лимани. Там має бути стара аварійна шахта відводу ґрунтових вод Древніх. Якщо підніметеся нею, вискочите прямо у тилову зону їхнього контролю.

Флекс підійшла до Торо, перевіряючи щільність кріплення обладунків на стегнах — там, де Пірат намотав додатковий захисний шар синьої стрічки.

— 65 кілометрів по розпеченій солі, — мовила вона, примружившись від спеки, що вже починала пробиватися згори через вентиляційні шахти. — Поверхнею їхати небезпечно, але тунелю більше немає.

— Тоді вибираємося нагору, — Торо закрив шолом. — Поки Мережа не відправила сюди ботів перевірити результати обвалу.