Розділ 26. Заборонений плід

     Минуло кілька тижнів. Деребі тепер постійно світилася від щастя. Дерек виявився таким, як вона і мріяла - люблячим, уважним до неї та ніжним. Те, що її обранець виявилася максимально багатим, для неї було другорядним. Чого більшого вона могла чекати від життя?

   В цю мить вона стояла на палубі, вдихаючи свіже солоне повітря. Дівчина мерзлякувато пересмикнула плечима від прохолодних крапель хвилі, що раптом високо бризнула. І щойно, на її плечі дбайливо опустилася м'яка майже невагома тканина, яка миттєво зігріла її. Дебі обернулася. За її спиною стояв усміхнений чоловік. 

     – Дереку! Ти найкращий! – захоплено вимовила вона, щиро посміхаючись.

     І відразу згадала. Так само дбайливим був і Джим. Але він виявився братом, а це інше. Напевно він буде таким і для Ніколь. І це чудово! У її житті тепер були вірні друзі, тітонька, яка замінила їй матір, брат і чоловік, про якого вона могла раніше лише мріяти! Точніше, про якого вона, навіть, не мріяла. Адже вони були зовсім з різних суспільних верств. Також, у неї була робота, яку вона задумала і створила для себе. Про що їй ще можна мріяти у житті?

     – Ти знаєш, я зрозуміла, що зараз я зовсім щаслива! – промовила вона, обіймаючи Дерека. – І я боюся, що незабаром ми переситимось, і нам не буде чому дивуватися, і не буде чим захоплюватися.

 Її чоловік весело розсміявся у відповідь. 

     – Та ми насправді так мало про все знаємо! Нам ще тільки відкривати та відкривати нове! Не хвилюйся! 

     Відповідних замовлень поки не було, тож вони цілком могли влаштувати собі повноцінну відпустку. Звісно, хлопці з бюро поспішили повернутись до роботи ще тиждень тому і тримати в курсі своїх засновників. Справа в тому, що федерали та СВАТ перевели потрібну суму за порятунок своїх агентів, і тепер серйозно зацікавилися їхньою діяльністю, що не дуже входило в інтереси самого бюро. Дерек бачив два наступних варіанти розвитку подій. Федерали або спробують бескоштовно залучити їхнє бюро до своїх лав, або спробує їх шантажувати. Отже, Джош і решта мали заплутати сліди своєї діяльності, аби ці служби не знайшли в бюро саму розшукувану особу хакерського світу. Звісно, що Валентайн теж відсиджувався в плавучому містечку, але все ж не варто було ризикувати. Проте, розслідуванням займалося ФБР чи контора, як називала їх Деребі. Дехто особисто від себе хотів розібратися про рід діяльності незрозумілого бюро, яке було здатне витягнути агентів із критичної ситуації. І цим кимось був офіцер Горвін.

     Поки Каррінгтони насолоджувались медовим місяцем, на Дерека намагався полювати вцілілий в авіакатастрофі Гарнебі Гарк. Сліди, що вели до справжнього місцеперебування мільярдера губилися, але кілер був наполегливий у своєму намірі знищити Каррінгтона. Він вивчав усі можливі локації, де могла ховатися його мішень.

     Усього цього, Дерек, звісно, ​​не знав. Як і не здогадувався, наскільки враженою відчула себе Рубі Едельвайс, дізнавшись, що Дерек одружився. Наразі молодик відпустив всі турботи, пов'язані з бізнесом, справедливо вирішивши, що настав час присвятити час коханню всього свого життя.  Вони плавали з Деббі на дрібні невідомі острови, блукали джунглями і мріяли про те, що зможуть зробити світ кращим задля того, щоб їхні діти прийшли в досконале суспільство. І молодята зовсім не читали новин.

     Іноді до них приєднувалися Джим із Ніколь. Тоді закохані дізнавалися про новини зовнішнього світу. Від них Каррінгтони дізналися, що дивні фізичні явища не припиняються. Більше того — продовжуються, частішають і обтяжуються всіх. 

     – Дивно, що це може бути таке? – дивувалася Дебі.

     Її чоловік уже запитував своїх дослідників, але ті поки що розводили руками. 

    – Чи не може статися так, що ці напади Землі стануть постійними? – турбувалася молода дружина. 

  – На воді вони не відчуваються. Ти нормально переносиш хитавицю. Може, тоді житимемо тут постійно?

    Деребі задумалася над словами чоловіка. Припустимо, вони можуть забрати Анаїс та інших до себе. За умови, що всі погодяться, звісно. Але поки вона не уявляла собі життя без її рідного офісу, без звичних вуличок улюбленого міста. Якось усе це здавалося їй незрозумілим.

    Сьогодні вранці Дерек запропонував їй вирушити на новий недосліджений раніше ними кораловий острів. Вони разом кинули якір. Взяли свою модну шлюпку, акваланги і вирушили в дорогу, попередивши прислугу, щоб ті не чекали їх на обід. Дерек знав про проблеми дружини із серцем, і всіляко оберігав її під час запливів. Але Дебі іноді хотілося згадати, як вона займалася дайвінгом. І, хоч лікар Академії, який не допустив її до навчання, застерігав її від занурень, дівчина іноді грішила цим. Дерек припускав, що відвезе дружину на острів, сам поплаває трохи на глибині, і потім вони проведуть якийсь час на атолі.

     І спершу так і було. Дерек пішов на глибину, а дружина залишилася насолоджуватися видом різнокольорових коралів та сонячних відблисків на воді. Але незабаром їй стало нудно. І вона вирішила, що нічого поганого не станеться, якщо вона трохи поплаває на поверхні. 

     Дебі пригадалися слова про заборонений плід. Але ж, з нею нічого страшного не трапиться. Вона лише разочок пірне. І все! Вона вміє контролювати час та себе. І, може, встигне повернутись раніше Дерека. Тим не менш, вона потім подумала і про те, що їй може захотітися піти зовсім глибше. Оскільки спокуса була великою, вона все-таки натягнула спорядження і пірнула.