Розділ 14. Початок роботи

     Після такого захоплюючого випадку в житті Юніса, йому захотілося дізнатися більше про своїх рятувальників. Звісно, ​​його насамперед цікавила Дебі. Проте, та інші молоді люди не давали йому спокою, оскільки своїм виглядом і мужністю представляли його чоловічий ідеал.

     Коли він дізнався, що Дебі та Джим заснували бюро, а Дерек став їх спонсором, він по-юнацькому наївно поцікавився, чи не потрібні їм помічники. Молоді люди радісно переглянулись і відповіли, що потрібні. Щоправда, Марчелло одразу їх попередив, що якщо хлопчик влаштується на роботу, то спортклуб не зможе далі постачати йому житло.

      – Не проблема, – відповів Джім. – Сьогодні ж заберемо тебе.

     Вони з Деребі подумали, що такий спритний і відданий хлопчина їм згодиться. Так з часом і вийшло. Юнис виявився здатним, відмінно міг орієнтуватися на місцевості, і виявився непоганим комп'ютерником. Джим цьому відверто радів. Звісно, він і сам був сильний в IT-технологіях. Але ще один помічник був дуже до речі. До того ж, комусь потрібно було стежити і за матеріальним забезпеченням, і апаратурою. Мільярдер з готовністю запропонував свої послуги, на що Дебі і Джим, злегка посміхнувшись, одночасно відповіли, що неодмінно звернуться до нього, якщо буде така потреба. "Зрозуміло, значить – ніколи", – із сумом констатував Каррингтон. Вже він-то знав, як була хороша у справах ця парочка.

     Отже, бюро поступово стало обростати співробітниками. Неофіційним членом бюро тепер гордо іменувався Дерек, який узяв за правило бувати у них мінімум раз на тиждень і цікавитися справами.

      Вже було офіційно дано оголошення про відкриття, і перші боязкі клієнти почали цікавитись, у чому саме полягають їхні послуги. Поки що це були дріб'язкові справи. Але, Джим розбирався з кожною з них, щоб відсіювати нісенітницю, і залишати за собою випадки, що вартували їх зусиль. Такі ситуації, як порятунок коханців із делікатного становища, коли їм загрожувало викриття іншою половиною, одразу відкидалися. 

     – Ми не детективна агенція дрібного штибу, — заявляв Джим, і Дерек був з ним у цьому повністю згоден. 

     – Але, в такому разі, ми наражаємось на небезпеку сидіти без заробітків довгий час, – намагалася заперечувати їм Деребі.

     Юніс поки не знав, хто з них має рацію, а хто — ні. Але, оскільки він завжди з обожненням слухав Дебі, образно кажучи – відкривши рота, то, якби поки не був позбавлений права голосу, звичайно, підтримав би її. 

     – Нічого, поки грошей вистачить, – заспокоїв усіх Дерек, і виписав солідний аванс для бюро на перший місяць. 

     Поки тямущих клієнтів не було, Деребі моделювала різні ситуації, в яких вони могли теоретично опинитися, і Джим програвав їх у комп'ютерному варіанті, а Дебі, Юніс, і іноді сам Дерек намагалися їх вирішити в режимі реального часу. Іноді до них приєднувався Марчелло, якого захопила ідея своєї вихованки. Але, поки він з'являвся в бюро лише періодично.

     І все ж, Джим розумів, що йому потрібен помічник – помічник у рутинних справах, на які він просто не мав права розпорошуватися. Юніса він теж не міг запрягати в секретаріат, бо хотів, аби з того виріс відмінний оперативник. Тому молодик поінформував Деребі та Каррінгтона про намір взяти помічника. Із його аргументами всі погодилися. Але де було взяти такого? Відповідального, який зміг би працювати в умовах конфіденційності та не розголосити таємницю? Однозначно, головним критерієм підбору була стать претендента. Зрозуміло, що це мав бути чоловік.

     Ніхто проти цього не сперечався. Тому, Джим дав відповідне оголошення. І на нього відгукнулося кілька людей. Після певних випробувань виявилося, що перший був надто неквапливий, другий — не дуже розумний, третій був більше зайнятий собою, а четвертий здався балакучим. Та й IQ у всіх трохи не дотягував до того стандарту, який зажадала Деребі.

      Якось вони заговорили про цю проблему за Марчелло. І той раптом запропонував послуги своєї доньки, чим одразу поставив керівництво бюро у незручне становище. Усі чудово ставилися до тренера, і навіть вважали, що зобов'язані йому своїми успіхами. Адже колись він допомагав Дебі на початку її професійного шляху. Допомагав Дереку та Юнісу освоювати ази спортивного орієнтування, без чого вони б не вижили, опинившись у складних ситуаціях.

     Через це, перезирнувшись і без слів зрозумівши одне одного, вони сказали, щоб тренер, звісно, привів доньку в бюро. 

     – А там побачимо, – недбало мовив Джим.

     У всякому разі, особисто він нічим поки що не був зобов'язаний Марчелло.

     Наступного дня колишній тренер привів свою дочку на стажування. Ніколь вже мала досвід роботи, як діловод, і була готова перевестися на нове місце, за умови більшої заробітної плати. Дівчина була досить привабливою, що втім було характерним для співшуканок такої роботи, і зовсім не була схожа на свого батька. Світло-русяве волосся гладкою хвилею струменіло по плечах, викликаючи бажання доторкнутися до нього. Такого ж медового відтінку очі дивилися з увагою та доброзичливістю. Супер рівний чубчик доходив до рівня чорних брів, і надавав такого собі милого виразу її обличчю.

     Джим не піддався її чарам та вирішив відразу ж перевірити її діловий рівень підготовки. Дав завдання ознайомитися з потенційною клієнтською базою і підготувати рекламні листи, із застосуванням індивідуального підходу до кожного.

     Для цього, Ніколь довелося самостійно дослідити  їхні акаунти в соцмережах, дізнатися, хто до чого схильний, і вже після того, складати «приманку». Надвечір нова співробітниця відправила босу свою попередню роботу для затвердження. І Джим був приємно вражений. Дівчина насправді підтвердила, що виявилася цілком готовою до «самостійного плавання» з їхнього діловодства. Тому Барні вирішив порушити головне правило, ним самим створене, і прийняв дівчину на випробувальний термін.