Розділ 13. Спасіння Юніса

     Доки тривав політ, Юніс зарікся в майбутньому вирушати в експедицію самостійно. Коли кабіна опустилася на землю, а через кілька миттєвостей поруч приземлився і величезний гвинтокрил, що був дивом техніки, він із захопленням побачив і свого тренера, і всесвітньо відомого сенатора Каррінгтона, який теж був у клубі любителів спортивного орієнтування. Захопленню хлопця не було меж. Його врятували такі чудові особи, можна сказати — легенди клубу! 

     – Я вам дуже вдячний! Якщо я зможу чимось віддячити Вам, я завжди намагатимусь це зробити! Тільки покличте мене. 

     – Ви перебільшуєте мої власні можливості, юначе, – несподівано скромно відповів мільярдер. – А ось без кого ми б Вас точно не врятували – без цієї маленької міс. Знайомтеся.

     – Деребі Кранк, – просто представилася неймовірна красуня.

    Зазирнувши до її бездонних зелених очей, Юніс відчув, що в нього від захоплення перехопило дух, і не зміг нічого вимовити у відповідь.

    Такі люди вирушили його рятувати! Він просто зобов'язаний віддячити їм добром!

   – Якщо я зможу бути Вам чимось корисним, – вклонився він Деребі, –  то майте мене у своєму розпорядженні!

    Хлопець усім своїм виглядом висловлював таку відданість дівчині, що і магнат, і її друг відчули ревнощі. Причому, обидва розуміли, що це — повна маячня, але не могли вгамувати свої емоції, оскільки предмет їх обожнювання дружньо прийняла юнака, намагаючись підбадьорити того.

    Розуміючи свою значущість у суспільстві та об'єктивно оцінюючи особисті якості, вони все ж ревнували дівчину до неповнолітнього милого хлопчиська із корейськими рисами обличчя. А Деребі якось говорила Джиму про те, що корейці такі симпатяшки! Зараз молоді люди зрозуміли, що у питаннях кохання статус та статки можуть виявитися безсилими.

     Кожен із них замислився про те, що цю дівчину, можливо, доведеться завойовувати з великими труднощами. Дебі ж не думала зараз про особисте, а намагалася зрозуміти, що трапилося з юнаком, і з чим вони зіткнулися у Вестляндському лісі. Нині ж, вони знаходилися на території маєтку Каррінгтона. Займався світанок.

   Усі вийшли з гелікоптера та пілот з юнаком і Деребі почали оглядати апарат Юніса. Марчелло з Каррінгтоном та Джимом вирішили в цей час пошукати в інтернеті відомості про привиди Вестляндії. Але ніхто нічого не знайшов. 

     – Треба заспокоїтись, випити кави, відпочити, і тоді обміркувати, що ж сталося, – підсумував Дерек.

  Хоча молоді люди майже не розмовляли між собою, Марчелло помітив, що між хлопцями відчувається якась напруга у стосунках. Було зрозуміло, що вони змагаються між собою. Цікаво, у чому? 

     – Дивіться, – покликала всіх до себе Дебі.

     Вона вказала пальцем на капот кабіни. Він був вкритий росою. 

     – Що? – не зрозуміли молоді люди.

     Деребі провела рукавичкою по поверхні апарату, знімаючи велику вологу. І очам здивованих глядачів постала ніби оплавлена ​​картина металу. Подекуди поверхня виглядала так, ніби була з'їдена корозією. 

     – Оце так! – здивовано вигукнув Марчелло.

    Він сам вчора відправляв Юніса в політ і бачив, що все було в порядку. Що ж сталося? І так швидко!

    Усі обернулися до Юніса. 

   – Я не знаю, що це, – здивовано відповів той.

   – Коли це виникло? – поцікавилась Дебі.

   – Коли я ввечері залазив до кабіни, цього не було, начебто.

   – Точно, не було, – підтвердив Гуго. 

   – Отже, вночі, – кивнула Дебі. – Джиме, подивися в інеті, чи є кислоти у складі Вестляндської роси. Чи інші агресивні речовини? 

   – Стоп! Найліпше розслідуванням зайнятися у комфортних умовах. Пройдемо до будинку, – запросив усіх господар маєтку. 

    Запрошення було дуже доречним, оскільки Деребі вже почала мерзнути. Ранки у тутешніх місцях були дуже холодними навіть улітку.

    Члени експедиції згідно кивнули, а Дебі навіть плечима пересмикнула від холоду і вся стиснулася. Помітивши це, Джим обійняв її і почав розтирати за плечі. Дерек теж помітив, що дівчина замерзла і діставши з кабіни пілота плед, демонстративно накинув його на Дебі, м'яко відсторонивши Джима.

     Вона зашарілась, зрозумівши, що опинилася в незручному становищі.  Деребі загорнулася в плед і з вдячністю кивнула обом. «Ага-а-а, та в них суперництво через неї!», – здогадався Марчелло. Ось уже не думав він, що його колишня підопічна стане каменем розбрату серед цих найвпливовіших молодих чоловіків. Звісно, дівчина була досить гарна й розумна, і могла навіяти кохання якомусь меценату, але щоб закрутити голову чоловікам такого класу!.. Молодець! Шкода, що його власна дочка не така везуча! 

   Марчелло і гадки не мав, що дівчина насправді не робила нічого, щоб закадрити цих заможних хлопців. От, якби ї його донька стала такою ж популярною!

    Джим та Деребі вперше опинилися в гостях у відомого Дерека Каррінгтона. Взагалі, вхід сюди був зачинений для «звичайних смертних». То справді був своєрідний Олімп, куди допускалися лише обрані. Але, Марчелло, як особистий консультант, кілька разів вже бував тут, тому одразу вирушив у гостьовий душ, куди господар запросив його жестом.