Розділ 10. Невпевненість Деребі

     Весь свій вільний час Деребі зараз проводила у вивченні природних особливостей рідного краю та навколишніх земель. Вона постійно лазила разом з Джимом по непрохідних лісах і печерах, сплавлялася бурхливими річками і досліджувала каналізаційні стоки.

     – Фу-у, Дебі, ти мене переконала, що ми повинні досліджувати кожен сантиметр поверхні, щоб бути готовим сховати клієнта будь-де, але цей сморід – це вже край!

    – Ми за нього отримуватимемо величезні гроші, так що можна і потерпіти! – отримав він резонну відповідь від Деребі.

    Підготовка до мотивуючої роботи настільки захопила її, що вона вже не шкодувала про те, що з неї не вийшло агента. Агенти все-таки пов'язані з наказами та особистими установками, і вони не мають такої можливості для імпровізації, як у вільної людини.

   Глянувши на нещасного Джима, який з огидою принюхувався до свого забрудненого костюма, дівчина мимоволі засміялася. Хто б зараз міг припустити в цьому вишуканому хлопцеві, який намагався невдало імітувати бомжа, одного із заможних мешканців їхньої столиці? І навіть зараз, коли вони були промоклими, брудними і погано пахли, Джим захоплював її з неймовірною силою. Деребі дивувалася, як їй досі вдавалося уникати близькості до нього, всупереч своєму власному бажанню?

   Намотуючи в кільця товстий канат, яким вони скористалися в каналізаційному стояку, молодик запитливо глянув на свою супутницю.

     – Що робитимемо далі?

     Деребі спокійно відповіла, що вони, як завжди, повернуться зараз до бюро. 

    – Доведеться скупатися! 

    – Ну, ти просто знущаєшся з мене!

   Річка, що бурхливо несла перед ними свої прозорі води, була явно крижаною. Джим зіщулився від передчуття холоду, але почав скидати одяг. Він уже знав, що сперечатися з дівчиною марно. Він, звісно, ​​усвідомлював, що Дебі крутить їм, як іграшкою. Але він беззастережно це приймав. Він навіть ніколи не розглядав питання того, права вона в якомусь питанні чи ні. Якщо вона так говорила, то так треба було. І крапка!

     Деребі двічі ляснула в долоні. Над ними миттєво завис у повітрі літальний апарат. 

    – Гаряча пара! – скомандувала дівчина «Вихорю», скинула одяг і стрибнула у воду.

    Потік був таким гарячим, що їй на мить здалося, що в неї стислося і зупинилося серце. Але кількох секунд було достатньо, щоб вода прибрала неприємний запах з тіла. Плавці вибралися на берег, не дивлячись один на одного, підбираючи одяг і швидко складаючи його в пакети. Деребі підскочила до струменя пари і почала насолоджуватися прогріванням тіла. За хвилину біля неї опинився й Джим.

    Найцікавішим у цій ситуації було те, що вони й раніше кілька разів залишалися за таких обставин, коли їм уже доводилося оголюватися в присутності одне одного. Але вони обидва не скористалися з цього. Хіба що трохи зверхньо розглядаючи один одного, без розгляду деталей. Їй подобалося, що Джим не був наполегливим у цьому плані і був терплячим. Вони й так чудово знали, що обоє гарні! Однак, іноді їй хотілося, щоб він підштовхнув її до дії. Бути самою ініціатором близькості їй було трохи лячно. Взагалі, її дивувало останнім часом ставлення Джима. Він хотів надати їй ініціативу у їхніх стосунках? Вона завжди раніше вважала його таким рішучим. А тепер він пасує? Може, він охолов до неї?

      Деребі іноді думала про те, чим загрожує їй потенційне охолодження хлопця. Вона щиро відчувала до нього глибоку симпатію, яку приймала за кохання. І, крім емоційної кризи, яка могла їй загрожувати в такому разі, передбачала ще й особистісну. Останнім часом вона так звикла користуватися тими благами цивілізації, які їй надавав Джим, що майже забула, з яких злиднів вона вибралася. Якщо що, їй доведеться нелегко, треба буде повернутися до Анаїс. Якщо їхні стосунки з Джимом розладнаються… Але вона ніколи не була меркантильною і не чіплялася за власні блага.

    Втім, для Дебі стало відкриттям те, що і пан Каррінгтон теж тепер виявляє до неї інтерес, що виходить за межі звичайної співпраці. То Дерек надсилав їй дорогі квитки до театру, то кликав до себе на гру в сквош, то надсилав кошик соковитих фруктів, то дивовижні парфуми. Іноді у неї виникало відчуття, що вона починає грати з вогнем. Адже, обидва молодики знали про існування іншого в її житті, і нормального виходу з цієї ситуації вона поки не бачила. Згодом, вона помітила в Каррінгтоні не лише фінансиста, зацикленого  на власному успіху, а й розглянула у ньому цікаву особистість, з властивими кожному емоціями, помилками і успіхами. І він також став їй цікавий. Але Дебі щиро продовжувала вважати, що Дерек цікавий їй не як чоловік, а лише як особистість.

    Той же, іноді заохочуваний тим, що пані Кранк приймала його запрошення, відчував все зростаючий інтерес до цієї незвичайної дівчини, і подумки нарікав на те, що познайомився з нею пізніше, ніж Джим.

     Деребі не розуміла справжнього значення його інтересу до неї. Вона –  володарка «срібного» акаунту звичайної соцмережі, та кандидат у «діамантовий» із закритої? Чи можуть бути разом?! Не смішіть! До того ж, Джим виявив, що пан Каррінгтон насправді є мільярдером і першопочаткові відомості, які вони черпали з даних податкової інспекції про його мільйонний статок, були значно зменшеними. Зараз дівчина дивувалась тому, як вона взагалі змогла прорватись до нього на прийом. Мільярдер! Хто б подумав, що вона коли-небудь познайомиться особисто з мільярдером? А ще, так познущатись з нього у Вестляндії? І зараз вона дивується, чому він не кликав її на укладення угоди?