Розділ 4. Геніальний задум Деребі

     Зустріч з Джимом докорінним чином змінила життя Деребі і значно урізноманітнила її. Тепер, після роботи, Деребі найчастіше поспішала до Джима, якщо він не був зайнятий написанням нової програми. У такому разі його краще було не турбувати. Працюючи, він намагався, щоб нічого його не відволікало, інакше міг збитися, і робота гальмувала надовго. В вільний час вони любили разом дізнаватися щось нове, гуляти містом або виходити в море.

     Молодий чоловік мав власний катер. І Деребі їхні прогулянки морем приносили незвичайну радість. Раніше, у роки життя у притулку, їх возили набагато меншим катером на тренування з дайвінгу. Зараз вона могла насолоджуватися комфортом на борту чудового катера, в товаристві приємного хлопця! Що могло бути краще за таке життя?

     Рік тому дівчина гірко переосмислила своє колишнє життя, докоряючи собі невідомо за які недоліки у підготовці та рефлексувала. Вважала, що життя скінченне, і нічого доброго воно не досягне. Деребі завжди дивувалася дівчатам, які спочатку мріяли зустріти свою пару і мати сім'ю. Особисто їй хотілося стати значущою особистістю, зазнати хвилюючих переживань, які тільки зустрінуться на її шляху, а вже потім, якщо їй цього заманеться, шукати партнера по життю. Але швидка зустріч з Джимом змінила її уявлення про особисте щастя.

     Від родичів Джим успадкував добрячий спадок. Але, він не був марнотратником життя. За кілька років він встиг примножити капітал, залишений йому дідом, так що батьки були їм задоволені. Джимові ніколи не любив звичайні «світські» вечірки, на яких можна було бездумно гаяти час і розум. Подруга йому трапилася така сама, отже вони проводили вільний час по-іншому. Деребі подобалося, що Джим не накладав на неї жодних обмежень.

    Анаїс якось розповідала їй про свого колишнього нареченого, який заборонив їй після заручин працювати в колективі. Після важких роздумів молода жінка подумала про те, що якщо їй висувають такі вимоги, не будучи ще одруженим з нею, то що ж буде потім? Зрештою, Анаїс обрала свободу, хоч і втратила можливість завести сім'ю.

     Деребі дуже подобався Джим, але вона відразу ж вирішила, що в особистісному зростанні її ніхто не обмежуватиме. Вона вчасно згадала тітоньчин досвід і вирішила зробити відповідні висновки. Тому, не дивлячись на те, що в неї з'явився друг, який стане згодом її нареченим (у чому ніхто не сумнівався), вона продовжувала обмірковувати можливі шляхи зайнятися справою, яка їй би подобалася. Молодий чоловік був теж розумним, тому теж думав над тим, як зробити свою дівчину щасливою.

     Якось він навіть запропонував їй створити свою власну школу спецагентів. Дебі уважно подивилася на нього і відповіла, яким чином вона зможе це зробити, оскільки сама не навчалася у подібній.

     – Ну, хочеш, я запрошу найкращих фахівців у відставці, і вони позаймаються з тобою?

     – Любий, дякую тобі! Але ти не розумієш, що це все не те! Вони займатимуться зі мною в тепличних умовах, без звичайної конкуренції. Ні, все має бути по-справжньому.

     Джим осікся. Підкупити керівництво Спецакадемії він не міг. У такому разі у пріоритеті закладу було здоров'я дівчини.

    Відносини у них, як і раніше, залишалися скоріше дружніми. При зустрічі вони, звичайно, обіймалися, і навіть цілувалися в щічку, але не більше. Їх тягнуло, як магнітом, один до одного, і вони нудьгували, якщо їм не вдавалося побачитися хоча б день, але вони обидва поки не відчували жодної нотки пристрасті, такої, всепоглинаючої, яка б миттєво жбурнула їх в обійми один одного.

   Втім, у плани дівчини швидке заміжжя зовсім не входило, а Джим розумів, що до повноцінних дорослих стосунків їх почуття повинні ще зрости.

    Якось, ніжачись суботнім вечором на широкій тахті в будинку Джима, і розсіяно спостерігаючи на екрані телевізора за перегонами в черговому бойовику, Деребі висловила вголос, як здорово було би брати участь у погонях, рятувати когось і отримувати постійний адреналін. Джім зізнався, що йому теж хотілося б так "потусити". Адже він завжди знаходився в офісі, в спокійній обстановці. Трохи адреналіну їм зовсім не завадило б! Головний герой-перевізник на екрані рятував своїх дурнуватих клієнтів, і з незворушним виглядом приймав потім в оплату чималу суму.

     І тут Деребі осяяло.

     – Я зрозуміла, чим я можу займатися! Чим ми можемо займатись! Разом! Якщо ти, звісно, захочеш! – тріумфуючим тоном прокричала вона.

     – Чим же? – пожвавішав молодик.

     – Ми можемо створити контору, яка займатиметься подібними послугами.

     – Рятувати криміналітет? – здивувався Джим.

     – Навіщо криміналітет? Ми рятуватимемо «нормальних» людей. Можливо, навіть самих спецагентів.

     – Стривай, хіба вони не мають своїх професійних «груп підтримки»?

     – Повинні бути. Але ж ти читаєш новини? Найчастіше при виконанні політичних зачисток саме вони залишаються без підтримки. І тут ми можемо допомогти їм!

     – Гарна ідея! Але таких зачисток, слава Богу, не так уже й багато. Чи буде це вигідно щодо бізнесу? - спершу схвалив її задум, а потім засумнівався Джим. Все ж, він був спочатку бізнесменом, а вже потім романтиком.

     – Але ж, ми можемо не обмежуватись нашою Землею-18. У нас під боком купа дрібних планет, на яких постійно зріють якісь конфлікти, – заперечила Дебі.