Марлі ще довго спала після того, як Кейн пішов на роботу. Вона не хотіла вставати, адже була дуже втомленою після вчорашніх справ. Вона як досвідчена крадійка вчора мала дуже врожайний день: дівчина змогла принести додому два свіжі помідори, жменьку бубликів і велике яблуко. А оскільки овочі і фрукти в низах були дуже дорогими, то її улов викликав захват у всіх членів родини.
Марлі приходила до Кейна в автосервіс майже щодня. Вона приносила йому обід, якщо він його забував собі взяти. Вона часто помічала на собі погляди Сема, але робила вигляд, що не помічає їх. Це тривало вже досить довго, і вона починала злитися.
Кейну вона не хотіла нічого казати, адже вони дружили. Тому дівчина вирішила, що при нагоді запитає в Сема, чому він так витріщається.
Кейн побачив, що Марлі знову прийшла, кинув інструменти і пішов до неї.
— Ти сьогодні рано, — сказав Кейн, витираючи ганчіркою руки. — Я не очікував тебе побачити раніше, ніж після третьої години.
Він обійняв дівчину за талію — обережно, щоб не забруднити руками сукню — і поцілував ніжно в губи.
— Я вирішила, що ти вже зголоднів, і принесла тобі дещо смачненьке.
— Дякую, кохана! Але я взяв із собою обід.
Кейн взяв пакет в неї з рук і заглянув всередину. Там і справді було дещо смачненьке. Він подивився на Марлі і запитав:
— Коли ти встигла спекти пиріг? У нас і борошна зранку не було.
Марлі загадково посміхнулася, стала навшпиньки і сказала йому на вухо:
— Я його не пекла. Його спік хтось інший, а я лише взяла те, що сподобалося.
Кейн ще раз відкрив сумку і вдихнув аромат на повні груди.
— Ти тільки обережніше з цим твоїм захопленням, добре? Я ж хвилююся за тебе.
— Все добре, не треба переживати. Я вправна і здібна, ніхто й не помітить, — сказала Марлі. — А тепер біжи працювати, поки твій бос не побачив, що ти тут робиш.
Вона поцілувала Кейна в губи, розвернулася і пішла.