Розділ 5.1. Один день до вибуху. Блейк. Частина 3.

Блейк і його колеги прибули в місто близько п'ятої години вечора; вони на три години збилися з графіку через ту неприємність. Але це не було причиною для занепокоєння чи паніки. Вони все ще встигали на свято.
​Блейк після дороги заскочив до своєї квартири, щоб прийняти душ і переодягнутися. Тільки він відчинив двері дому, то одразу відчув легкий аромат парфумів Люсі. Він глибоко вдихнув його і уявив, як було б чудово повертатися додому, якби його тут чекала вона. Але, зрозумівши, що це неможливо, він поставив свою дорожню сумку біля вхідних дверей, роззувся і попрямував у ванну кімнату. Гарячий душ його розслабив, і єдине, чого він хотів зараз, — це впасти на ліжко, накритися з головою ковдрою і спати до обіду завтрашнього дня. Та цьому не судилося статися.
​У своєму темно-сірому махровому халаті він пішов на кухню і заварив собі чашку міцної чорної кави.
— Не час пити міцну каву, але що поробиш! Без неї я точно засну на цьому нудному святі, — він сам сказав до себе, допиваючи каву. Потім постояв і вирішив, що однієї чашки таки замало: — Вип'ю ще одну, вона не завадить.
​Він налив собі ще кави і з насолодою випив її. Далі він узяв з шафи наперед підготований темно-синій костюм і чорну сорочку, одягнувся і подивився на себе в дзеркало.
— А ти непогано виглядаєш, Блейку, хоч і розміняв п'ятий десяток!
​Він подивився на годинник — була без двадцяти шоста вечора.
— Пора йти, хоч би не заснути! — промовив він до себе, замикаючи двері ззовні.
​В ресторані було людно, але єдине, що Блейк шукав поглядом, — це фуршетний стіл, адже він ще зранку нічого не їв. Побачивши різноманіття закусок, Блейк відчув, як шлунок почав бурчати ще сильніше, а слина в роті прибувала все інтенсивніше.
— Дідько, чи довго ще чекати на його промову? Я б кабана зжер!