Розділ 5.4. Один день до вибуху. Міра. Частина 1.

Сьогодні в батька Міри був день народження, у нього був ювілей. Всі навколо готувалися до цього дня: вибирали наряди, купували подарунки і упаковували їх. Мама цілий день була заклопотана організацією, адже все мало пройти ідеально. Єдина, хто сидів і сумував, була Кіра. Дівчинка не могла змиритися з тим, що вона не зможе одягнути красиву сукню і ввечері піти з Мірою і батьками на цей захід.
​Орену, як завжди, було байдуже до таких заходів; він радів, що ввечері вдома нікого не буде, окрім Кіри, звичайно. Тож він міг піти гуляти з друзями або ж запросити їх до себе. Єдине, що було потрібно, — це підкупити сестру, щоб вона не розповіла мамі.
​Захід, який влаштовували батьки Міри, мав розпочатися о шостій годині вечора. До нього залишалося менше години. Міра була вже зібрана. Вона одягнула довгу золотисту сукню, волосся зібрала у зачіску на потилиці. До сукні вона взула босоніжки червоного кольору і підкреслила образ червоним клатчем. На плечі Міра накинула золоту шаль. Вона стала біля дзеркала, повернулася вправо, потім вліво, покрутилася навколо осі, усміхнулася і пішла до дверей кімнати. Її вже чекали мама і тато. Тато одягнув чорний костюм і білу сорочку. Вигляд у нього був, як завжди, бездоганний. Мама була одягнена в чорну сукню, образ доповнювали масивні прикраси з діамантами.
​— Доню, ти чарівна, — сказав тато, підійшовши до Міри. Він взяв її за руки, подивився в очі і ніжно поцілував у чоло.
— Дякую, тату. Ходімо?
— Так, йдемо, — сказала мама, — буде негарно, якщо господарі заходу прийдуть останніми.