Розділ 5.3. Один день до вибуху. Кейн. Частина 3.

3.

​Кейн йшов додому в поганому настрої. Він розумів, що попри те, що не хоче одружуватися з Марлі, він її образив і знав, що має вибачитися. Він зайшов у двері будинку і відчув аромат вечері — пахло дуже смачно. Кейн зайшов на кухню і побачив на столі запечену курку з картоплею. У дверях саме з'явилася Марлі, а за нею Олівія з Рейною. Марлі, незважаючи на образу, була веселою. Кейн подивився в її красиві очі і подумав: чи правильно він чинить, що хоче порвати з нею? Вона добра дівчина, турботлива, красива, ризикує щодня, щоб він мав що їсти. Йому стало соромно за свої думки, та побачивши її, в серці нічого не відчулося.
— В нас якесь свято? В когось день народження, а я забув? — запитав він.
— В Марлі є для нас сюрприз.
​Марлі аж розцвіла. Вона підійшла до Кейна, взяла його руки в свої і подивилася в його очі. Її погляд був таким щасливим, що Кейну стало ще цікавіше, що ж це за сюрприз такий. Дівчина почала говорити, і голос її тремтів:
— Я хотіла сказати раніше, та не була певна. В нас скоро буде дитинка!
Рейна, почувши новину, почала підстрибувати від радості, як дитина. Олівія ніяк не відреагувала — вона сіла за стіл і почала накладати собі вечерю. Кейн ще мить дивився на Марлі, а тоді сказав:
— Ти впевнена?
— Так, впевнена, я ходила зранку до лікаря.
Він відступив від неї і обхопив голову руками:
— Я до цього не готовий. Не зараз. Дитина зараз не на часі.
— Сину, що ти таке кажеш? Це ж чудово! Вітаю вас, — Рейна обійняла Марлі. — Значить, пора і стосунки узаконювати. Я вважаю, що це потрібно зробити якнайшвидше.
​Марлі раділа і посміхалася, а Кейн лише порожнім поглядом спостерігав за цим усім.
— Знаєте, в мене пропав апетит, я піду пройдуся.
Він пішов у коридор, взув черевики і вийшов надвір. Тепер він приречений: він не зможе покинути Марлі, адже вона вагітна. А все так добре складалося — ще б трохи, і він був би вільним.