Розділ 4.2. Два дні до вибуху. Кейн. Частина 2.

2.

​На роботі Кейн трохи відволікся від теми шлюбу, адже було багато роботи, але ввечері, коли автомобілі забрали власники, в нього знову з'явилися думки про створення сім'ї. Так, він хотів створити сім'ю в майбутньому, але не зараз — десь після тридцяти. Проблема була в тому, чи поряд саме та жінка... Марлі, звичайно, була чарівною, доброю, милою, але він не був певен, чи це кохання. Вона була його першою і на даний момент єдиною жінкою, з якою він був. Він мав з нею поговорити, але не був до кінця впевнений, що кохає її по-справжньому.
​Кейну потрібно було з кимось поговорити, з кимось, хто знає, що таке сімейне життя. І єдиною людиною в його оточенні, що вважав себе щасливо одруженим, був його колега по роботі Стів. Тож Кейн вирішив не затягувати і поговорити з ним на цю тему. Він підійшов до нього в кінці зміни і сказав:
— Стіве, маю до тебе серйозну розмову!
Той обернувся і здивувався, побачивши розгубленого Кейна:
— Щось сталося?
— Ні, нічого, просто потрібна твоя порада.
​Стів підійшов до стільця, сів на нього і сказав:
— Я слухаю тебе, розповідай, що в тебе сталося?
Кейн сів поруч на сусідньому стільці і мовчав. Йому важко було зібратися з думками. Стів дивився на нього і не впізнавав завжди веселого колегу.
— Ей, Кейне, ти тут? Я чекаю!
— Слухай, тут така справа. Моя мама хоче, щоб я одружився з Марлі.
— О, то я тебе вітаю! Давно пора, — зрадів Стів. — Ти не уявляєш, як це добре — мати свою сім'ю.
​Кейн сидів, і погляд його був засмучений:
— Я не впевнений, що хочу цього... з Марлі.
Очі в Стіва стали великими і круглими:
— Тобто? Ти і Марлі — ідеальна пара, вона красуня і дбає про тебе.
Кейн рукою доторкнувся до грудей і промовив:
— Так, вона красуня і дуже хороша людина, але тут я нічого не відчуваю... І я не знаю, як мені бути. Ми з нею вже довго разом, і вона жодного разу не натякнула про шлюб, та й я не дуже поспішав. А тепер що? Я не зацікавлений в шлюбі з нею, але і образити не хочу. Нам просто добре разом, але спільного майбутнього я з нею не бачу.
— А з ким бачиш? — запитав Стів.
​Кейн задумався, а тоді відповів:
— Знаєш, я як закриваю очі, то малюю собі в уяві ту ідеальну для мене дівчину. Красиву, тендітну, з волоссям такого кольору, як у мене. Чомусь така мені спадає на думку, не Марлі.
— То ти собі вже й уявляєш іншу дівчину, цікаво...
— Знаю, це нечесно щодо Марлі, але я нічого з собою зробити не можу. Я впевнений, що з цією дівчиною з думок я буду справді щасливий.
​Стів замислився, він дістав цигарку собі і запропонував Кейну. Обоє сиділи і курили в тиші. Тут Стів сказав:
— Знаєш, мені здається, дещо можна зробити.
— Що саме? — в передчутті запитав Кейн.
— Треба зробити так, щоб вона тебе зрадила, і тоді ти вільний!
Кейн скривився і кинув недопалок в смітник:
— Не вийде, вона вірна мені і дуже вдячна моїй матері. Вона ніколи цього не зробить.
— Тоді ти зрадь її!
— А який сенс? Краще вже скажу, що не хочу з нею одружуватися.
— Тоді виходить замкнуте коло, Кейне.
— Може, залишити все як є? — з надією запитав він. — Можливо, ще кілька років я протягну?
​Стів голосно засміявся:
— І що? Все одно вона чекатиме, і мати твоя сподіватиметься. І чим довше ти будеш тягнути, тим гірше буде потім.
— Дідько! І що робити?
— Дай собі кілька днів на роздуми, а тоді, коли вирішиш, поговори з Марлі.
— Дякую, друже, за пораду. До завтра.
​Кейн глибоко вдихнув і, потиснувши руку Стіву, пішов додому. По дорозі він роздумував, як правильно вчинити. Марлі була для нього дуже важливою, але щось його стримувало від цієї важливої розмови. Він йшов повільно, не поспішаючи додому, поглядав на небо. Сьогодні місяць був на диво великий і ясний, що аж надворі було видно. Була десята вечора, і він знав, що його рідні ще не сплять, і як тільки він повернеться, мама спробує порушити цю тему. Кейн знав, що їй не терпиться дочекатися онуків, а для нього ця тема була не на часі.
​Він зупинився біля свого будинку і побачив, що світло у його з Марлі кімнаті все ще горить.
— Дідько, — сказав він сам до себе, — вона ще не спить. Скільки мені тут чекати? Вона ж не розуміє мене, не розуміє, що я хочу ще свободи!
​Він сів на лавку біля вхідних дверей і закурив цигарку. На душі стало легше. Він роздумував про своє життя, про те, яким би воно було, якби не знав Марлі. Потім подумав, яким воно може бути з нею, і засмутився. Пізніше він наважився подумати про те, що він закохався в іншу дівчину по-справжньому, подумав, як він з нею виховує дітей, і на його обличчі з'явилася посмішка.
​Кейн дочекався, коли в домі погасло світло, і за десять хвилин після цього тихо зайшов у дім. Роззувшись, він одразу пішов на кухню з надією, що йому залишили вечерю. На щастя, його чекала повна тарілка гарячого супу і кусень черствого чорного хліба. Кейн сів за стіл, взяв у руку ложку і з апетитом з'їв усе до останньої крихти. Після смачної вечері він пішов у свою кімнату. Він зрадів, коли побачив, що Марлі спить. Він тихо зняв робочий одяг, ліг в ліжко і невдовзі солодко заснув.