2.2. Чотири дні до вибуху. Кейн. Частина 9.

9.

​Роботи в майстерні сьогодні було мало. Окрім прибирання, була лише одна машина, і то вона попалася не йому, тому затримуватися не було причин, хоча Кейн був би радий і сьогодні посидіти довше, щоб не йти додому і не бачити сестру.
Після роботи Кейн повертався додому, було вже біля десятої години вечора. Він йшов безлюдною вулицею і милувався зорями. Хлопець йшов завжди одним і тим же маршрутом, тож коли він опинився біля того місця, де вчора застукав Олівію з коханцем, йому щось стиснуло в грудях. Від самої згадки про це йому стало недобре. Кейн постояв якусь мить і рушив далі, думаючи, що він підвів свого батька. Бо якби той був живим, то його сестра не стала б дівчиною легкої поведінки. В роздумах він не зрозумів, як опинився біля свого дому. Хлопець зайшов всередину, зняв важкі робочі черевики і пішов в свою кімнату. Він зняв верхній одяг і повільно, щоб не розбудити Марлі, ліг у ліжко і накрився ковдрою. Аж тут Кейн почув знайомий голос, який ніжно шепотів йому на вухо:
— Я так скучила за тобою, ти не уявляєш, як важко мені було чекати вечора. Я хвилини рахувала до зустрічі з тобою, — говорила дівчина.
Кейн повернувся обличчям до дівчини, подивився в її красиві каштанові очі і сказав:
— І я скучив, важко було працювати, адже всі думки були зайняті тобою. На щастя, ми зараз разом, і в нас ціла ніч попереду, — сказав він і міцно обійняв Марлі.