4.
Сем був дуже розлючений, йому ставало дедалі важче спостерігати за Кейном і Марлі, за тим, як вони шепчуться, воркують, як голуби. Він сидів в комірчині і думав, що робити далі, адже це мука — бачити її щодня в обіймах іншого.
В комірчину зайшов Кейн з торбинкою. Він помітив, що Сем дуже роздратований, і тому вирішив його не чіпати. Він взяв ложку, розпакував свій сніданок і почав їсти. Аромат картопляного пюре заполонив всю кімнату. В комірчині панувала тиша, жоден з хлопців не наважувався її порушити, аж тут в двері зайшов Стів, він був все ще сонний, і тому одразу почав шукати в тумбочці щось, що допомогло б йому прокинутися.
Кейн помітив це і сказав:
— Що ти шукаєш?
Стів, не припиняючи пошуків, відповів:
— Мені треба щось міцне випити, чай, наприклад, або каву, якщо вона ще є.
— Подивися там. — Кейн показав пальцем на іншу тумбу, що стояла правіше Сема. — Вчора там ще було трохи кави.
Стів почав шукати в тій іншій тумбі:
— Є, знайшов, — він взяв торбинку з кавою, потряс її, — тут на всіх вистачить, будете, хлопці?
— Буду, — відповів Кейн, — тільки не міцну.
— Семе, а ти будеш? — запитав Стів.
Сем сидів мовчки, він і не думав відповідати. Стів зрозумів, що не почує відповіді від нього, тому взяв дві чашки, поставив їх на маленький столик і почав насипати каву. Собі він насипав три ложки кави, а Кейну — дві. Тільки він налив в чашки гарячої води, як в повітрі почувся аромат кави.
— Ммм, смачно пахне! — сказав сам до себе Стів і почав сьорбати ще дуже гарячу каву.
— Дай їй постояти трохи, — з усмішкою сказав Кейн, — чи хочеш обпекти язика?
— Не хочу, але скоро має прийти бос, і тоді доведеться пити її холодною, а таку я і вдома попити можу.
Кейн засміявся:
— Ну, тоді пий окріп, а я ще почекаю.
Було близько десятої ранку, коли в майстерню нарешті прийшов старший автомеханік. Вигляд в нього був щасливий, задоволений, але тільки він переступив поріг майстерні, як почав кричати: