Давно то було! Континент ще відносно нещодавно залікував свої рани!
Сліди стародавньої катастрофи вже ледь-ледь пропали.
Народи, що населяли ці славетні землі жили роздроблено!
Маленькими племенами та Кланами.
Лиш небагатьом вдалося об'єднати людей під собою в країни, і ще менше тих,
Хто утримав владу, і побудував могутню державу!
Такі лідери й створили три могутні країни:
Арію - Королівство Арахменів; Гірну Імперію - де оселились Велетні; Та Державу Козацьку - де проживали усі раси, охочі до слави та свободи!
Ці країни дуже швидко підмітали під себе усіх інших,
І дуже скоро вже й мали б поділити між собою континент!...
Але не так сталося!
Ніхто не знає, звідки він з'явився і де узяв силу свою;
Але прийшов тоді Кощій Безсмертний!
Не могли його вбити ні стріли, ні мечі!
І мав він два артефакти - Меч Кладенець, та Корону Смерті!
Меч збільшував силу, а Корона давала Кощію можливість контролювати мертвих!
За їх допомоги, Безсмертний винищував села малих племен;
І робив із їхніх жителів собі військо!
Через деякий час його імперія розкинулась на всі, на той час незайняті землі!
І дав він їй імення - Царство Вічності!
А сам став Царем Безсмертним!
І побудував Кощій, Цитадель величну
І стала вона столицею його Царства!
Може й правив він мудро і народ свій не гнобив;
Але плакалися люде!
Бо ж у війні загинуло чимало їхніх рідних;
Що віднині прокляті - вічно коритися Кощію проти своєї волі;
Не маючи більше спокою!
Так само як і не мали більше спокою правителі Могутньої Трійці!
Не їли й не спали, а готувались до нелегкої битви;
Бо ж, Цар Безсмертний мав намір підкорити весь континент;
Щоби правити ним, та лаштувати свій лад!
Так і мало б статися,
Якби не з'явився Чорномор, із роду Богатирського!
Роду - що рідкісним був!
Ті, хто з силою небаченою народжувався;
Що здатні дуба з корінням вирвати, рани свої швидко загоїти;
Прожити сто й тридцять літ і більше - ті й звались Богатирями!
Отож як дізнався Чорномор про безбожну темну магію Кощія;
Що бідних людей на вічні муки обрікає;
Так і вирушив на пошуки Богатирів славних!
І віднайшов сотню могутніх юнаків!
Різних рас і народів, і повів їх одразу на столицю Царя Безсмертного!
Бо ж, знав, що військо мерців так просто не здолати!
І перед битвою наказав найспритнішому - Дереку, з роду напівлюдей, напів-вовків - Гнолів;
Викрасти Меч Кладенець, щоб послабити Кощія!
Дерек не був із боязких, а тому не сперечався.
Гнол одразу вирушив у путь, яка згодом виявилася останньою...
Не відомо, що сталося опісля, але Дерек пропав без сліду!
А втім почали ширитися чутки, що пропав меч Царя безсмертного...
І на тому добре! Щоб Кощій не зміг оговтатися, Чорномор повів своїх учнів на штурм столиці,
Щоб позбавити армії мерців свого лідера!
І прорвалося славне військо богатирське до Цитаделі.
І намагалися їм протистояти як мертві вартові, так і живі!
Але не по зубах було їм з богатирями боротися, і здавали Безсмертні позиції.
Чорномор разом із невеличким загоном відстали, а інші одразу на Кощія пішли!
Не тікав і не лютував Цар Безсмертний, бож і без Кладенця силу мав!
Билися богатирі з ним, билися, та все не могли побороти!
Майже без зусиль Кощій здолав їх усіх!
І прийшов Чорномор, і побачив своїх мертвих побратимів!
І пролив сльози над ними тяжкі!
Зціпивши зуби, пішов він у бій проти злодія!
Кожен з них мав велику силу, тому верх взяти не міг ніхто!
Від ударів тряслася земля, сипались стіни у тронному залі!
Нарешті набридло це Кощію, і підняв він проти Чорномора його мертвих учнів!
Важко було Чорномору боротися з ними, як силою, так і душею!
І ось уже майже взяв гору злодій!
Але прийшли на поміч Чорномору вцілілі учні його!
Разом подолали вони мертвих богатирів, і тепер вже Цар у меншості був,
Та не набагато легше стало битись з ним!
Сила його не абиякою була!
Під час битви Кощій направив на Чорномора потужне заклинання смерті!
Та поталанило богатирю!
Відбив він закляття булавою, і влучило воно у Кощія, і впав той без духу!
Богатирі щиро раділи, але Чорномор розумів,
Безсмертний на те й безсмертний, що його не згубити!
Мав злодій через деякий час прокинутись!
І наказав тоді Чорномор замурувати Кощія у камені!
Та не простому, а тому, що не пропускає магію, щоби прибічники Царя не змогли віднайти його.
По тому Чорномор наказав союзному підземному королівству Копачів,
Заховати Кощія в якнайглибшому місці під землею,
закрити якнайширшим шаром ґрунту,
і знищити всі карти, Які б вказували на його місцеперебування!
Потім Чорномор розбив Корону Смерті, а друзки наказав втопити в гарячому металі!
Опісля Чорномор оглянув своє військо: