Ожальнена тихолюбка

Не я б'ю — а ти

Не я б'ю — а ти,
Верба твоїм посередником буде.
У відповідь шепіт прийшов —
Для тебе тільки й був.

А мене оминав, посвячений лихом,
Боявся, що вб’ю своїми словами,
А може, й сизими очима —
Бо той, хто бачить, може розкрити його.

Шепіт все не тане, не йде,
Ґвалт й вереск здіймав,
Що вражало мене більше усього.
Отже... шепіт не може кричати.

Робить це через інших істот,
Заважаючи жити мені і собі.
Та й б’ю все ж не я,
А той, до кого шепіт прийшов —
Шепіт верби, посвячений
Лихом весни.

Подобається

#2941 в Різне
#607 в Поезія

Відредаговано: 30.07.2025