Отруїти не того
ХII 6:25. Вівторок. Будинок слідчого.
Ранок. Тиша. У будинку старшого лейтенанта Сизоненка ще всі сплять. Оскільки було літо, то на вулиці в цей час вже було видно. Сонце поволі піднімалося над горизонтом. Перші промені сонця пробивалися крізь вікно до спальні де спав слідчий. Його сон був спокійний. Та раптом заграла мелодія на мобільному.
Петро прокинувся вмить та вхопивши телефон зі столу, глянув на нього. Телефонував невідомий номер. Він вимкнув звук і обережно, щоб не збудити дружину вийшов до кухні. Там і відповів.
Як виявилося телефонувала сусідка Марини, помічниці покійного Ігоря Степановича. Вона повідомила, що Марина хвилин 20 тому назад повернулася додому. Сизоненко подякував за інформацію і роз’єднав зв'язок. Швидко нероздумуючи та зібравшись, він поїхав за адресою де мешкала Марина. Виникала надія, що все має буде з’ясовано в справі про отруєння.
#502 в Детектив/Трилер
#229 в Детектив
#185 в Трилер
Відредаговано: 16.03.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
