V 9:02 Понеділок. Кабінет слідчого

Кабінет слідчого був невеликого розміру. Біля вікна стояв робочий столи. Справа від дверей стояла шафа з документами. На столі стояв комп’ютер. Поряд з комп’ютером стояв лазерний принтер На вікні висіли білі жалюзі.

Петро Сергійович сів за свій стіл й ввімкнув системний блок. Він почав розмірковувати. «Так, що ми маємо. Вночі хтось викинув труп посеред міста. Доволі небідного небіжчика. Хтось його отруїв. Хто цей небіжчик не знаємо. Маємо лише запис з  відеокамери. Зараз спробуємо розпізнати номер авто. Було б не погано, якби це вдалося зробити. Щодо ключа то тільки зрозуміло, що то дійсно від номеру в готелі. Погано, що не вдалося поспілкуватися з орендарем номеру.  Адміністратор готелю сказала, що надасть офіційну інформацію після офіційного запиту. Тому зробимо запит для цього». Запитань було більше, ніж відповідей. А Сизоненко хотів знайти відповіді на запитання.

Розмірковуючи ось так слідчий вирішив, ще раз переглянути уважніше фрагмент відео з камери спостереження.

На відео фрагменті спочатку було видно порожня вулиця. Потім з’явився чорний Мерседес. Загальмував на узбіччі. В Мерседесі відбувалася якась метушня. Водій щось робив. Нажаль не можна було розібрати його обличчя. Через деякий час авто рушило з місця на шаленій швидкості, залишивши по собі на узбіччі труп.

Після перегляду відео Петро вирішив «пробити» номер мерседесу. І він отримав результат. Автомобіль був зареєстрований на впливового місцевого бізнесмена Каптицького.

«Запрошу його на співбесіду» - подумав Старший лейтенант – «Тим більше його офіс неподалік від відділку. Зараз і схожу».

Однак перед тим, як піти він підготовив запит на доступ до інформації про поселенця в готелі. І після цього він, задоволений проробленою роботою, покинув свій кабінет.