Глава 1

- Джейкобе, ти повернувся. - прошепотіла я. - Ти зараз тут... Це так не очікувано. Я думала, ти не хочеш цього.                                                                                                                                                                   

Досі не могла повірити, що він зараз тут, поряд зі мною. Через два роки хлопець повернувся у рідну Валорію. І це було дуже несподівано. Але я не чула, аби королівська родина робила якісь оголошення стосовно цього приводу. Я з ними взагалі майже не бачилась, адже моя робота не стосувалась Драгомірів. Але останнім часом від них взагалі не було ніяких звісток. Я навіть планувала навідати королівську родину, але ще цього не зробила. Коли Джейк прийняв рішення поїхати, усім повідомили, що він відправляється з дипломатичною місією в інші країни, які могли би стати нашими союзниками. Однак на цей раз абсолютна тиша. І якесь внутрішнє передчуття мені підказує, що тут щось не так. Я вже навіть почала хвилюватися.                                                                                                                        

- Так, Зоріно. Це справді так, я повернувся у Валорію. Тепер я знову тут. - але виглядав він якимось дуже сумним та розбитим. - На жаль, я не зміг стримати своєї обіцянки, хоча дуже сильно намагався. Я розумію, що ти досі не можеш зі мною говорити. - продовжував він. - Але я просто зобов'язаний був це зробити.                                                                                                                                                             

- Щось сталося? - не зрозуміла я. - Ти дуже сумний.                                                                                     

- А ти не знаєш? Я думав хоча б тобі то точно повідомили. Ти ж спілкувалась з Еланією. - здивувався хлопець, а от мене напружило те, що він говорив у минулому часі. - Хоча, не говорили поки нікому, до мого повернення. Мені потрібно буде це зробити, адже народ має знати. Тепер я маю швидко прийняти управління в свої руки.                                                                                                                                   

- Яке управління? - я навіть боялась озвучити свої підозри.                                                                       

- Мої батьки та Еланія... - прошепотів Джейк. - Їх більше немає.                                                                    

На мить я навіть втратила дар мови. Сльози почали навертатися на очі, але я намагалась їх стримати. Воїни ж не мають плакати. Як так взагалі вийшло? Ще тиждень тому я бачила королеву, і вона виглядала такою спокійною та врівноваженою. Ніби нічого не тривожило. Еланія ж готувалась до того, що вона згодом має прийняти трон. До того ж в неї там були стосунки з якимось хлопцем. Все було так чудово. А тепер... І як це все переживає зараз принцеса Кларіса? Вона ж була тут у цей час. Так от чому Джейкоб повернувся у Валорію, адже він спадкоємиць престолу. Саме йому тепер суджено стати королем.                                                                                                                                                             

- Як це сталося? - врешті вимовила я.                                                                                                          

- Напад посеред ночі, коли Еланія мала представити свого хлопця. Але його вбили разом з ними. Варта захищала королівську родину до останнього, однак там зіграло кілька факторів. - Джейкоб ледве говорив про це. - Винних вже знайшли, проте вони очікують суду. Але, думаю, це буде смертна кара. Якщо щось інше, то я вимагатиму перегляду. Та, сумніваюся, що це буде потрібно. - він втомлено потер перенісся. - Уявлення не маю, як з цим усім впоратися.                                                                               

Повинуючись якомусь незрозумілому пориву, я підійшла до нього та міцно обійняла. Джейкоб буквально тремтів. Я навіть уявити не можу, він знаходився в чужій країні, дізнавшись страшну новину. Цілих два роки він не бачив своїх близьких, через мене, а тепер ніколи з ними й не зустрінеться. Зараз в нього лишилась одна рідна людина - сестра, а він має прийняти управління королівством в свої руки. Тому, йому потрібна підтримка...