Розділ І

- Зоріно, ти ж знаєш, що ти просто зобов'язана вступити до Академію Непростих імені Андрея Драгоміра, як Натаніель. Твій дар достатньо сильний для неї. До того ж це чудова можливість, аби показати на що ти здатна. Через твою зовнішність не кожен сприйматиме в серйоз дівчину, та це може стати перевагою. Колись в нас на курсі була саме така, і вона була легендарним воїном. Шкода, що померла так рано.                                                                                                             

Дідусь знову повчав мене, намагаючись підготувати мене до того, що очікує в майбутньому. Ні, з однієї сторони він має на це право. Після смерті батьків, коли мені було лише сім років, він взяв мене на виховання, і я мала справді щасливе дитинство, адже генерал Варлок вдома був зовсім іншим. Я була маленькою принцесою для нього. Проте, він поставив мету - я маю продовжити його справу. І, на щастя, це було і моєю мрією.                                                                                                                  

- Звичайно я туди вступлю. Хіба в мене є інші варіанти? Я не обрала спеціальність в Академії звичайної магії. - посміхнулася я. - Я ж збираюся стати першою дівчиною-генералом. Ти ще мною пишатимешся.                                                                                                                                              

- Я вже пишаюсь, люба. І твої батьки так сильно пишались би тобою.

На мить на моїх очах з'явились сльози, але я швидко опанувала себе. Воїни не мають плакати. Сьогодні мені виповнилося вісімнадцять років, а це значить, що я маю дізнатися свою долю в Оракула. Хоча я вже й так знаю чого хочу. І вже завтра відправитись на навчання. Мені пощастило, адже якби я народилась хоча б на два дні пізніше, довелося чекати б рік. Я і так вже уявляю собі реакцію викладачів та студентів. Маленький зріст, лялькове обличчя, чорне волосся до пояса та великі сині очі. Я знаю, що гарна. Знаю який ефект справляю на хлопців, і вміло цим користуюсь. Я можу маніпулювати іншими. Крім Натаніеля. За десять років дружби в нього виробився імунітет до мого дару.                                                                                                         

Що ж, от я і опинилася в Залі Оракула. Вона повністю була в темряві, проте вампіру це зовсім не заважало, адже я дуже добре все бачила І я ж почала нервувати. А що, якщо мене відправлять в Академію простої магії? Чи кудись в іншу країну? Заспокоювало лише те, що в мене справді сильний дар. Я могла керувати стихією землі та мімікрія, тобто запозичення іншого дару на певний час. Я підійшла до Оракула, яка взяла мене на руку. В той же час її очі затуманились, а навколо нас виник туман. Що ж, виглядає ефектно. Та й сама вона була гарною. Довге фіолетове волосся, струнка фігура та гарне обличчя.                                                                                                                         

- Зоріна Варлок, ти навчатимешся в Академії Непростих імені Андрея Драгоміра.