Розділ 9

— Алісо, як ти?

Дівчина слабо всміхнулася, намагаючись продемонструвати, що з нею все гаразд, хоч насправді це було геть не так. Вона й подумати, що перебування поза межами безпечної ОЧР виявиться для неї настільки важким випробуванням.

Очевидно, Аліса була далеко не такою гарною акторкою, як науковицею, тому й переконати Максима їй не вдалося. Чоловік зупинився та з тривогою поглянув на супутницю.

— Я ж бачу, що тобі зле. У чому справа?

Не здатна більше тримати себе в руках, Аліса важко опустилася на землю, обхопила коліна руками та почала хитатися туди-сюди.

— Не хочу, щоб це повторювалося, — забурмотіла дівчина. — Не витримаю, якщо побачу й Сніжку такою ж пошматованою.

Тільки на останньому слові Максим нарешті зрозумів, що проблема полягає в травматичних спогадах Аліси, пов’язаних зі смертю її сім’ї. Усіх їх жорстоко розтерзали зомбі, а дівчинка дивовижним чином урятувалася, але при тому отримала глибоку травму на все життя.

Йому варто було б раніше пригадати про цей аспект життя супутниці та передбачити, що все складеться саме так.

— Вибач, тобі краще було б залишитися…

Несподівано ці слова подіяли на Алісу неначе крижаний душ. Здригнувшись, дівчина підхопилася на ноги та палко заявила:

— Ні, не краще. Я ніколи б собі не пробачила, якби залишила Сніжану тут саму. Не можна зоставляти її просто так, навіть якщо вона…

Аліса запнулась, не здатна навіть промовити подібне страхітливе припущення. Максим, як ніхто інший, міг зрозуміти та розділити її емоції.

— Ми знайдемо її, — відрубав чоловік.

Поруч долинув хруст, що змусив пару добряче так налякатися. Не хотілося думати про найгірше, та, повернувши голову, вони усвідомили, що їхні найгірші підозри виявилися дійсністю. До них наближалися ті самі безжалісні потвори.