Розділ 5

Максим не міг дочекатися моменту возз’єднання зі своєю коханою. Уперше йому довелося так надовго з нею розлучитися, і, як на зло, саме в цей час трагічно загинув її батько. Звісно, дізнавшись цю страшну новину, чоловік зрозумів, що має негайно повернутися до Сніжани, щоб бути поруч з нею в такий складний момент, але, на жаль, обставини дозволити йому бути вдома лише через кілька днів після поховання Тимофія Войчука.

Й от Максим стояв на порозі квартири своєї другої половинки та відчував якусь незбагненну тривогу. Його гнітило задушливе переконання, що за його відсутності зі Сніжаною сталося щось жахливе. Звісно, це могли бути просто нераціональні тривожні думки, але що якщо ні? За дверима цієї квартири знаходилася правда, і потрібно було зібратися з духом, щоб наважитися зіткнутися з істинним станом речей.

Урешті-решт Максим усе-таки постукав у двері, що несподівано призвело до того, що вони самі собою відчинилися. Звісно ж, це одразу ж навіяло моторошні підозри. Ні на секунду не задумуючись про власну безпеку, чоловік кинувся до квартири та майже одразу наткнувся на ніж, що валявся прямо на підлозі в коридорі.

Дана знахідка служила яскравим свідченням того, що мав місце напад, від якого господарка помешкання марно намагалася захищатися. А оскільки її саму всередині не вдалося знайти, то єдиним очевидним поясненням залишалося викрадення.

***

— Ми не можемо бути впевнені, що твоя версія достовірна, а навіть якщо так, то невідомо, чи Сніжана все ще жива.

Хоч у голосі Семена Лужного і звучали співчутливі нотки, але його слова все-рівно закарбувалися безапеляційним вироком. Як завжди раціональний і обережний, міністр здоров’я ОЧР не був схильним до ризиків і в будь-якій ситуації був готовий залишити когось у небезпеці, щоб не піддавати загрозі інших.

З одного боку, Максим розумів, що в умовах їхньої реальності такий підхід був вимушеною необхідністю. З іншого боку, важко було змиритися з таким станом речей, коли йшла мова про життя найдорожчої для нього людини.

Вони зі Сніжаною знали одне одного ще з самого дитинства. Йому пощастило спершу пізнати її як людину, а тільки тоді почати вивчати історію та дізнатися про славетне походження цієї дівчини.

Попри велику популярність зомбі в тогочасній попкультурі, люди насправді не вірили, що подібне насправді може статися. Саме тому у 2045 році, коли настав той самий апокаліпсис, ніхто виявився до цього не готовим.

Знадобилося чимало часу, щоб ті, хто зміг уціліти та не заразитися, зібралися разом і утворили нове суспільство, що згодом з невеликої общини переросло в повноцінну Обʼєднану Чисту Республіку.

Першим президентом цієї держави став Ілля Войчук. Наділений непересічними лідерськими здібностями, він зміг обʼєднати людей довкола себе та забезпечити їм безпечне життя.

З тих пір, з покоління в покоління ця посада переходила до представників цієї сім’ї, оскільки більш гідних кандидатів годі було відшукати.

— Якби Сніжану просто вбили, то ми б уже знайшли тіло. Ні, її точно хтось забрав, тому потрібно терміново розробляти план порятунку, — стояв на своєму Максим.

— Хоч мені і боляче це визнавати, але наші ресурси вкрай обмежені, тому не варто їх витрачати на примарну ймовірність, — втрутилася в розмову Ірина. — Зараз найоптимальнішим рішенням є прийняти втрати та вирішити, що робити далі.

Максим був здивований почути ці слова саме від цієї жінки, що взагалі-то була мачухою Сніжани та дружиною загиблого Тимофія. Щоправда, її амбіції й раніше були вкрай сильним, а тепер, очевидно, остаточно взяли гору над усіма іншими емоціями.

Оглянувши все зібрання міністрів, Максим зрозумів, що підтримки ні в кого з них шукати нічого. Навіть його рідний батько, що займав пост міністра безпеки не був готовий стати на сторону сина, мислячи більш глобально. Чоловікові не залишалося нічого іншого, крім як замовкнути, не продовжуючи суперечку, яку йому не вдасться виграти за жодних обставин.

Та коли все закінчилося, не здатний змиритися з поразкою, Максим вирушив до єдиної людини, що здатна була розділити його почуття та наважитися діяти з метою порятунку Сніжани.

У лабораторії, як завжди, стояв сильний запах хімічних засобів, що підтримували бездоганну стерильність приміщення. Зазвичай тут кипіла активна діяльність, але цього дня, без Сніжани все було інакше.

Зазвичай Аліса була бадьорою та енергійною, але зараз геть затухла та сиділа, понуро втупившись у стіну. Втративши всю сім’ю ще в дитинстві, ця дівчина нікого ближчого, ніж її подруга та колега.

Знаючи це, Максим був на всі сто відсотків переконаний, що Аліса точно підтримає його ініціативу самотужки шукати Сніжану, незважаючи на всі ризики, і, як виявилось, не прогадав. Дівчина відповіла позитивно, ні на секунду не завагавшись. Тепер їх було двоє, і налаштовані вони були не відступати до останнього.