Глава 2
Вот начинаєтьчя історія Аліни і Влада які самого дитинства ненавість друг до друга а їхні сім'я дружила между собой но вони неладили между собою буду немного в ці історії їхні сім'ї тоже буде
Аліна.
Все начиналося коли я поступила до Університету. Куда я поступила сама хоть связі мого батька позволить поступити куда я хочу но я рішила що всього буду добиватися сама і вот начнеця моя історія. Мене завати Аліна мене 19 років я поступило до самого класного Університету в Києві на журналіста мені це дуже сподобалася це професія в мене є лутша подруга Оля її таксаме як і мені 19 років ми з нею дуже здружилися бо наші батьки між собою дружать з детнства мене ще напрягало що в Олі є брат старший на нас на 1 рік но ставки себе крутим і да ми з Олю разом вчимося в одному університеті і її брат Влад тоже тільки він нас старший на 1 рік він зараз навчається на 2 курси за професію Бізнесмен
Я утром встала на учобу сьогодні перший день мої учоби в університеті я встала з кроваті і направилася в ванну і привила себе в порядок коли я привила себе в порядок я спустилася до кухні там була тільки моя мама як остальне моє сімейство вже роз'їхалися по роботах
- Доброго ранку мама.
- Доброго ранку дочка.
- Як спалося? Спитала мама.
- Все хорошо
- Ну що готова до учоби? Спитала мама?
- Да мам все хорошо но немножко не привично що я вже закінчила школу і поступила до Університету
- Нічого привикнеш найдеш нових друзів.
- Да мам.
- Вот і хорошо
- Ладно мам буду збиратися і виходити замною має зайти Оля!
- Да Аліна хто міг подумати що ви будете так дружити вже прошло 15 років як ви знею дружеш.
- Да мам а тепер ще вчимося на одному курсі. Я пішла одягатися щоб бути готова до зустрічі з Олю я пішла передіватися я остоновилася на юбкі карандаш і блузку яку я купила коли була в Мілані я нанисла легкий макіяж я була готова як мені мама кричить з першого поверха.
- Аліна до тебе пришла Оля вона тебе жде в незу.
- Хорошо
- Привіт Олька як дела ? Ми так довго не бачилися я так по тобі соскучилася.
- Привіт і я по тобі соскучилася ну як ти проявила літні канікули пока ми стобою не бачилися?
- На удевленія очень хорошо. Ну що пішли щоб не опаздати.
- Да пішли досвіданя тьотя Настя.
- Пока до вечера.
- До мама
- І ми пішли до університету який находився в 10 минут від дому коли прийшли до університету я побачила Влада це старший брат Олі хоть він старший на нас всеволіш на один год вона підійшла до нього і да він був самим популярним парень коло дівчат і коло нього дуже багато крутилися дівчат короче одним словом баюнік ми підійшли до нього Оля зним за говорила хоть і ми друг другу не переносимо на приходиться бачитися.
- Превет братік.
- Преветік і тобі превет Малишка
- Привіт скільки разів я тебе просила так мене не називати ти мені протівет
- Нічого ти рішила мені свої зубки показати.
- Знаєш я тебе не боюся іди так розговарювати своїми дівчатами від таких слів люба девушка буде щасливою а не я ясно тобі.
- Дивися ти колись дограєся тоді будеш жаліти що зімною так поступила.
- Я ніколи жаліти не буду придурок.
- Та перестаньте - сказала Оля.
- Твій брат перший начав - сказала я
- Ночого ви видати таку войну - спитала Оля.
- Незнаю но він мені протівен я б вобще зним вобще не бачила
- Да ви ведети як малі діти - сказала Оля і улибнулася і додала.
- Чи ми щось про вас двох незнаю - спитала Оля і подивилася на нас з Владою очень страно.
- Нас з твоїм братом нічого і ніколи не буде зв'язувати - сказала я і про ричала остальні слова.
- Вот імено вона не в тому в кусі - сказав Влад розввирнуся і пішов іншу сторону но на последок сказав
- До вечері дівчата за вечерею побачимося - сказав Влад і ушов до своєї групи
- Що він має на увазі - спитала я в Олі.
- Внас сьогодні вечеря вас в дома твій батько пригласив нас до вас щоб від празнувати наш перший день в університеті - сказала Оля.
- Просто зашибісь маю твого брата терпіти весь вечер як він мене достає.
- Пишіть свої коментарі і ставте ваші звездочки вам не сложно а мені приятно