Реєстрація

Освідчення

Знов, мов морок моїх розпук...

Знов, мов морок моїх розпук,
Заклубочились хмари сиві.
Я хотіла. Але несила.
Не забути той дотик рук.

Завіконного шуму блюз.
Тихих ранків сумна розрада.
Хоч цього Вам не варто знати
Я люблю Вас. Люблю! Люблю...
.

Валентина Дрегваль

Подобається

#5195 в Різне
#1249 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 25.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше