Освідчення

На вулиці знову дощить...

На вулиці знову дощить і сніжить
Водночас. З дурману тяжких ночей
Зринає нестримна тремтлива ніжність,
Що так біля серця чомусь пече.

Я б мала давно вже тебе забути.
Укрити під білі легкі сніги,
Що сиплють на сірість міську нечутно,
У втомлену тишу, що навкруги

Панує. Не думати. Не жадати.
У замкнене коло своїх мовчань,
Мов в ці нетривкі білосніжні шати,
Сховати назавжди свою печаль.

Подобається

#5189 в Різне
#1249 в Поезія

Відредаговано: 25.11.2025