Освідчення

Вже несила...

Вже несила триматись. Несила упоратись з болем.
В порожнечі загубиться спраглий розпачливий гук.
Із живого в мені тільки мрія про зустріч з тобою,
Мов жаринка у попелі вічних чекань і розлук,
Вперто жевріє. В ній весь секрет і наснаг, і піднесень,
Що здіймають мій дух над пекельним проваллям буття.
Тільки й втіхи самотній душі, що ця мрія чудесна
Про твоє вороття. У своє власне мирне життя.
Я свідома того, що для мене немає у ньому
Жодних вже сподівань. Це давно відболіло мені.
Головне повернися нарешті назавжди додому.
Повернися живим із цієї страшної війни.

Валентина Дрегваль

Подобається

#3640 в Різне
#908 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 25.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись