Освідчення

Здається, уже закінчились слова...

Здається, уже закінчились слова.
Це вперше в житті їх забракло мені.
В душі ще надія на зустріч жива.
Єдина, вціліла у пеклі війни,
Де спомини й плани поглинув вогонь
Нещадний. І попіл сивинами вкрив
Волосся твоїх і моїх уже скронь.
Вже й розпач у серці кричати захрип.
Усе залила безпорадність глевка
І всепоглинаючий праведний гнів.
На плечах терпіння затятих чекань
Тримається всесвіт зруйнований мій.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше