Освідчення

Забути всі самотні дні ...

Забути всі самотні дні,
Чекання всі, тривоги й війни
Й заснути хочеться мені
У сповитку твоїх обіймів
Безпечному. Та дійсність зла
Вихоплює із мрій затишних
У гуркіт вибухів. З тепла
Солодких снів на землю грішну.
У світанковий холод й жах,
В імлу, де обрії розмиті
Непевністю. Немов межа
Незрима розділяє миті
Легкого спокою й страхів,
Що в закапелках зачаїлись
Душі занедбаних глухих.
Мені обійми знов лиш снились.

Валентина Дрегваль

Подобається

#3639 в Різне
#906 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 25.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись