Освідчення

Твій голос чую...

Твій голос чую серед тиші
Й у вічнім гаморі міськім,
Мов тиху музику. Наснишся
Мені сьогодні? Днів піски
Порожніх висотали сили
Космічним холодом чекань
Палких і марних. Я згубила
Вже й зміст, і сенси. Відпускай
Вже пташку-душу в тихий вирій,
В спочинок світлий і легкий
Із безнадії буднів сірих,
Неначе з клітки. Вже роки,
Жадаючи зігріти руки,
Шукаю полум'я в золі.
Тих нескінченних днів розлуки
Безглуздий і байдужий лік
Усе триває. Нескінченно
Триває. І все далі ти.
І те чекання вже буденність
У порожнечі самоти.

Валентина Дрегваль

Подобається

#3652 в Різне
#907 в Поезія

У тексті є: лірика, кохання, ніжність

Відредаговано: 25.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись